Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Особливого значення і звучання набирають Різдвяні піснеспіви сьогодні, під час російської агресії.
У Національному університеті «Острозька академія» від 25 грудня до 19 січня відбувається XVIIІ Всеукраїнський онлайн-фестиваль Різдвяних піснеспівів із міжнародною участю.
«Різдвяні традиції — надзвичайно важлива частина вірувань, історії і культури українського народу. Невід’ємною складовою різдвяних традицій є Різдвяні піснеспіви, у яких народ прославляє Діву Марію та новонародженого Ісуса Христа, — коментує настоятель студентсько-викладацького храму преподобного Федора Острозького Національного університету «Острозька академія», голова оргкомітету фестивалю Василь Жуковський.
— На щастя, український народ продовжує зберігати Різдвяні піснеспіви, які звучать з вуст дітей і дорослих виконавців. Різдвяні піснеспіви демонструють віру, духовність, незламність, відданість Богові нашого народу.
Особливого значення і звучання набирають Різдвяні піснеспіви сьогодні, під час російської агресії. Вони спрямовані на вкорінення нашої віри, захист, історичної пам’яті, плекання незламного духу, утвердження рідної мови, історії, культури наших співвітчизників».
Упродовж останніх трьох років фестиваль Різдвяних піснеспівів на базі храму преподобного Федора Острозького Національного університету «Острозька академія» відбувається онлайн. Але це не применшує значення, піднесеності, масовості цього дійства. На фестивалі у різні роки було встановлено два рекорди України: за тривалістю і масовістю виконання Різдвяних піснеспівів.
«Запрошуємо приєднуватися і брати участь у фестивалі, — каже Василь Жуковський. — Будемо раді чути і насолоджуватися вашими колядками та щедрівками. Це буде внесок у нашу духовну, а значить і військову перемогу».
До участі організатори запрошують світські й духовні колективи: дитячі, шкільні, студентські; аматорські й професійні творчі колективи, хори й ансамблі, а також індивідуальних виконавців з усієї України (вікових обмежень немає), інших країн світу, які прагнуть долучитися до збереження й примноження Різдвяних традицій.
У цей складний воєнний час ми тримаємося, розвиваємося і продовжуємо плекати наші українські національні традиції.
Наразі фестиваль нараховує 52 учасники з восьми областей України (Рівненської, Полтавської, Донецької, Київської, Хмельницької, Одеської, Волинської, Тернопільської), а також чудові колективи з Молдови.
«Учасниками є як аматори, так і професіонали, як діти, так і дорослі, як вокальні, так і інструментальні колективи. Фестиваль приймає заявки до 12 січня», — додала член оргкомітету, художній керівник проєкту «Різдвяні піснеспіви» Юлія Гефтер.
Умовою участі є надання відеозапису одного Різдвяного піснеспіву (до трьох хвилин). Є чіткі вимоги до нього: відео, яке подається для участі у фестивалі, зокрема, може бути зняте не пізніше 2022 року. Учасники минулорічних ХVІ та ХVІІ фестивалів повинні презентувати нові музичні композиції.
Виступи можуть бути виконані a cappella або з інструментальним супроводом (без використання фонограми, мінусовки та будь-яких інших записувальних аудіоносіїв). Просять не використовувати у виступах язичницькі та світські атрибути на кшталт: шаблі, списи, образи темних сил, водіння кози тощо.
Реєстрації учасників відбуваються за інтернет-адресою ХVІІІ Всеукраїнського онлайн-фестивалю Різдвяних піснеспівів: http://bit.ly/3pnmUkU. Більше інформації про умови участі й вимоги до відеозапису можна отримати на фейсбук-сторінці фестивалю.
Олексій КОСТЮЧЕНКО
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>