Захистити від ракет: Україна переносить всі електронні процеси банків у «хмари» за кордоном

На початку грудня питання безпеки банківської інфраструктури обговорювалося на Ставці Верховного Головнокомандувача.

А незадовго до цього депутат держдуми рф, генерал-лейтенант російської армії Андрій Гурульов заявив, що наступною ціллю для терористичних атак після ударів по енергетиці можуть стати українські банки.

«Вдарити по центру банківських операцій — і все зупинилося», — не приховував він злочинних намірів.

Хакерські атаки росіян на українські банки почалися ще з 2014 року. Зокрема, віртуальну підготовку до реального нападу на Україну росіяни провели 13-14 січня та 15-16 лютого цього року.

Але останнім часом українські банкіри доклали чимало зусиль, щоб вибудувати відповідний захист.

Утім, оскільки загроза ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі зберігається, відповідно залишаються певні ризики і для банківської системи.

Фінансові інституції вдалися до додаткового захисту свого обладнання, дублюючи, наприклад, центри опрацювання данних.

Але найнадійнішим способом захиститися від можливих ракетних ударів по обчислювальних центрах стало перенесення всіх електронних процесів банків у хмарні сервіси за межами країни.

Роман Сульжик, член Наглядовоі ради ПриватБанку повідомляє: «Ми весь 2021 рік займались поліпшенням захисту банку від кібератак та захистом клієнтських данних, тому всі їхні атаки були відбиті ще на початку війни. А зараз Приват уже працює з «хмари», з Європи, тому навіть фізичне знищення наших датацентрів в Україні їм нічого не дасть».

Хмарні сервіси дозволяють банкам у разі руйнування фізичної інфраструктури швидко відновити функціонування та не втратити масиви інформації. Нацбанк оперативно надав віповідний дозвіл. Перенести свої сервіси в «хмару» вирішили і Monobank та частково «Сенс банк». 

«У перші дні війни ми вирішили прискорити запланований перехід у «хмару». У мирний час планували мігрувати за рік, але впоралися за рекордні три місяці без помітного впливу на клієнтів», — повідомили в «Райффайзен банку».

ПриватБанк упорався з «хмарним середовищем» за 45 днів, але, як слушно зауважують експерти, це лише частина проблеми.

«Найбільшою загрозою для системи платежів є не знищення серверів чи каналів передавання даних, а брак електроенергії. Якщо її немає, немає зв’язку, то вкрай проблематично здійснити транзакцію», — пояснює фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

За відсутності електроенергії «мертвий» банкомат спочатку лякає, а потім додає масу незручностей. Тому фахівці рекомендують тримати певну суму готівки — про всяк випадок.

Кібератаки, ракетні удари по датацентрах банків, руйнування банківських відділень і тривалі блекаути — це тільки перша частина загроз для банківської системи.

Тож за аналогією з пунктами незламності Нацбанк  вирішив створити мережу відділень, які працюватимуть за будь-яких обставин. Зокрема, такі відділення повинні мати доступ до інтернету та джерело безперебійного живлення.

За планом НБУ, системні банки мають забезпечити роботу 760 чергових відділень у Києві та 275 населених пунктах на неокупованій частині України.

Та ще більше шкодять банківській системі опосередковані дії: втрата заставного майна позичальників, падіння активів, погіршення платіжної дисципліни.

Але маємо і приємні новини. У 2014 році, коли масштаби російської агресії були набагато меншими, шок від війни для банківської системи був серйознішим.

«Банківська система зараз стійкіша, ніж під час кризи 2014 року. Тоді повсякденним явищем були черги вкладників біля відділень, а зараз ми обговорюємо проблему надмірної кількості гривні в банках», — констатує Михайло Демків.