Хто був першим

30.11.2022
Хто був першим

«Соломою треба палити, але бути незалежними. Розуміти, що це святе... Очевидно, пам’ятаючи історію XX століття, коли ми п’ять разів втрачали українську незалежність, я думаю, що не треба нагадувати, з якого боку ця незалежність забиралася».


Віктор Ющенко. 2010 рік. Після підписання Харківських угод.


Знаєте, мені було дуже боляче свого часу, коли активно обпльовували і цькували Віктора Ющенка, третього президента України.


Ющенко був першим справді українським президентом, який намагався нас повернути до цінностей незалежності і свободи.


Для Ющенка українська мова не була вивченою і набутою. Він першим заговорив про Голодомор — під час його президентства Голодомор 1932—1933 років визнано геноцидом.

 

Саме Ющенко відкрив Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».

 

За його ініціативи було реставровано палац Кирила Розумовського. Він відкрив монумент «Пам’яті Героїв Крут».


Він був першим президентом, який намагався повернути нам історичну пам’ять. Який був справді не прокремлівським. Який мав чітку ідею розвитку України.


10 січня 2010 року президент Ющенко присвоїв провіднику ОУН Степану Бандері звання Героя України.


Під час президентства Ющенка розпочалися перемовини щодо надання Україні безвізового режиму. Також Ющенко намагався домовитися з Вселенським патріархом Варфоломієм щодо надання Томосу про автокефалію для Української православної церкви, але тоді цьому завадив патріарх РПЦ Алексій ІІ, який терміново прилетів до Києва, незважаючи на те, що не мав запрошення.


Але нічого не буває марним. Зерна, вкинуті тоді, в 2004-му, проросли в 2014-му. І дали свої плоди в 2022-му.


Коли ми вже знаємо, як дорого коштує незалежність і як ми готові за неї боротися.


P. S. Я просто хочу, щоб, попри всі помилки, допущені ним, ми пам’ятали, хто був першим.

Зоя КАЗАНЖИ
(фейсбук)

  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>