Династія патріотів: від армії УНР до сьогоднішньої військової розвідки
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
«Ні хвилини без діла». 23-й інженерно-позиційний полк в роботі.
24 лютого 2022 рік — день, коли українці прокинулися в іншій реальності.
Дата, яка поділила життя кожного на «до» та «після».
День повномасштабного вторгнення росії до України й низка питань у голові, а ключове: «А що ж далі?».
А далі війна... Безжальна та страшна, не така, яку показували в кіно, і не така, про яку читали на уроках історії.
В один момент зірвалися соціальні маски й одягнули каски нові герої нашого часу.
Понад вісім місяців наші захисники роблять все можливе та неможливе для того, щоб дати відсіч ворогу, відвоювати територіальні кордони та горизонти національної свободи.
Сьогодні особливу увагу я хочу звернути на 23-й інженерно-позиційний полк, який із самого початку війни стоїть на захисті півдня України: займається організацією фортифікаційних споруд, опорних пунктів та створює багаторівневу систему захисних рубежів.
Їхнє вміння правильно облаштувати та маскувати позиції, бліндажі рятують тисячі життів наших захисників.
Крім того, попри складні щоденні завдання щодо захисту нашого регіону, вони не забувають про мешканців Запорізької області.

Дорожньо-транспортну пригоду, коли перекинулася вантажівка з насінням,
допомогли «разрулити» бійці 23-го полку.
Іноді виникають ситуації, коли бійці полку виручають людей, що потрапили в халепу за мирною роботою, як це трапилося з водієм вантажівки, яка перекинулась.
На щастя, поруч опинилися підлеглі Дениса Закієва — комбата інженерного полку, які миттєво відреагували і прийшли на допомогу водієві.
Такі ситуації підтверджують, що людяність і небайдужість — у крові українців, а стереотип «Моя хата скраю…» зовсім не відповідає дійсності. Пишаюся тим, що знаю таких Людей і живу з ними в одній країні!
Від імені кожного свідомого українця хочу висловити слова подяки командувачу Сил підтримки Збройних сил України Дмитру Герезі, командиру полку Олегу Резуненку, командиру батальйону Денису Закієву та головному сержанту роти Олександру Верцінському!
Щиро дякую вам за мужність, людяність, за те, що відстоюєте незалежність України та захищаєте її інтереси, цілісність і гідність, твердо тримаєте позиції та відбиваєте напади ворогів, оберігаєте наш спокійний сон.
Бажаю вам та вашим побратимам здоров’я, невичерпної енергії та миру, щасливого майбутнього у вільній, незалежній, квітучій Україні!
Разом до перемоги! Слава Україні!
Аліна ПОГАРЬ
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
Те, що понад 700 військовослужбовців бригади «Азов» вже п'ятий рік знаходяться у російському полоні і потрапляють в списки на обмін в мінімальній кількості, свідчить про те, що всі ми суттєво недопрацьовуємо. >>
Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>