Нескорений велет
Т. Г. Шевченка поховали в Україні на уже Тарасовій горі у Каневі, з якої
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий. >>
Дорогі друзі! Послухайте, прошу, оду любові до Батьківщини — поему Андрія Демиденка «Гімн Свободи».
Поема народжена пристрасним патріотом, геніальним українським народним поетом зовсім нещодавно і вже встигла підкорити планету. Ту планету, яка з Україною. Яка за її Перемогу. Яка оцінила її незламність, нескореність. У віках і сьогодні…
Разом з відеорядом, у якому, за підтвердженням автора, лише документальні ілюстрації історії України та її драматичного сьогодення, разом з вибірковим музичним супроводом, разом з неповторною, унікальною за тональністю авторською декламацією цей «Гімн Свободи» через образ Києва звучить, як оркестрова симфонія. Урочисто. Велично. Заклично. Чуттєво. Надихаюче. Мобілізуюче. Яку хочеться слухати щораз, щоб набратись і терпіння, і твердості, і любові до рідного батьківського краю, і віри в нашу Перемогу.
І головне — щось кожному по силі можливого і неможливого для неї робити. Зараз. Сьогодні. У дні війни і потім...
Ось як можна діяти на мистецькому фронті, ось що може справжнє мистецтво, з яким, шановні друзі та друзі друзів, пропоную ознайомитись.
Уривок:
Я — КИЇВ!
Почуй же,
Плането,
Розстріляні села
з містами.
Почуйте, як стогнуть
Земля і Зірки!
Вставай-но,
ставай-но, Плането,
Із нами —
Полюють на Людство
рашистські вовки.
Я — КИЇВ!
Я — серце Свободи.
Я з віри й любові.
Свобода —
моя група крові...
* * *
У кліпі текст — повністю. А передує йому звернення до друзів автора Андрія Демиденка, в якому він розповідає про прем’єру 14 жовтня — у день чорирьох українських свят — цього унікального історичного кліпу з історичною поемою «Гімн Свободи (Я — Київ! Я — серце свободи!)».
За кілька тижнів вона вразила людей вибуховим визнанням. Як зазначали в американських ЗМІ (перекладена англійською та італійською мовами), названа поема — це духовний Хаймарс, апогей духу свободи і людської нескореності, і не лише український, а й загальноцивілізаційний. Його мають почути серця континентів.
Лідія КОРСУНЬ
Т. Г. Шевченка поховали в Україні на уже Тарасовій горі у Каневі, з якої
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий. >>
Перепоховання Андрія Мельника та його дружини є початком перепоховань видатних українських діячів могили яких були розпорошені чужими землями. Але тепер Україна починає повертати їхні імена, їхню спадщину і їхнє місце в нашій національній історії. >>
Памʼятаймо, що влада (президенти, керівники офісів, міністри, депутати, прес-секретарі тощо…) - категорія змінна, а Нація і Держава - категорія постійна. >>
Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього. >>
Сьогодні на рідну землю повернулись 20 бійців 1 корпусу НГУ «Азов», з них 19 оборонці Маріуполя. >>
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>