«Українські Мойсеї»: долі поета-революціонера Івана Франка та митрополита Андрея Шептицького
На початку минулого століття — 1905 року — великий українець Іван Якович Франко закінчив один з найголовніших творів свого життя — поему «Мойсей». >>
Щорічник «Острозька давнина». Паперова версія.
У Національному університеті «Острозька академія» днями відбулася онлайн-презентація 7-го випуску наукового журналу «Острозька давнина».
Метою щорічника є популяризація та оприлюднення результатів наукових досліджень з історії Острозького князівства ХІV—ХVІІІ ст.
Пріоритетні завдання журналу — публікація наукових розвідок, забезпечення оперативного та зручного доступу до них для всіх зацікавлених осіб, сприяння створенню відкритого інформаційного середовища та дискусійної платформи для взаємодії досвідчених учених і молодих науковців.
«Журнал «Острозька давнина» вже має певну історію. Його назву вигадав у середині 1990-х перший редактор видання Ігор Мицько, який ґрунтовно досліджував минуле славнозвісної Академії і підготував монографічне видання, в основу якого лягла його кандидатська дисертація. Формулюючи назву часопису, вчений, очевидно, відштовхувався від історіографічної традиції, яка корінням сягає першої половини ХІХ ст.
Перший упорядкований Ігорем Мицьком випуск «Острозької давнини» побачив світ у 1995 році. Редактор планував видати цілу серію різнотематичних томів, серед яких мала бути збірка статей, монографії про видатних постатей роду Острозьких, видання документальних джерел, матеріалів археологічних розкопок тощо. Після того, як мене запросили до Академії, було створено Центр вивчення спадщини князів Острозьких (2012), і ідея, започаткована Ігорем Мицьком, реалізувалася, хай навіть у дещо іншому, журнальному форматі», — розповів Ігор Тесленко, відповідальний редактор, керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких.
Кожний випуск «Острозької давнини» поділено на тематичні рубрики «Князі на Острозі: постаті та ситуації», «Спадкоємці та слуги Острозького дому», «Академія», Ducatus Ostrogiensis, «Документи та матеріали», «Рецензії та огляди».
Під час презентації Ігор Тесленко коротко розповів про кожну з публікацій нового випуску «Острозької давнини», а всі охочі мали можливість узяти участь в обговоренні представлених матеріалів та поставити запитання.
До презентації доєдналися проректор з науково-педагогічної роботи Академії Дмитро Шевчук, автори публікацій, викладачі та студенти кафедри історії ім. проф. М. П. Ковальського, співробітники Музею історії НаУОА.
«До видання цього випуску журналу долучилося дуже багато людей, без допомоги яких він, мабуть, не з’явився б. Тому дуже дякую головному редактору цього видання, ректору НаУОА Ігореві Пасічнику, Миколі Бендюку, Дмитру Шевчуку, Наталії Крушинській, Дмитру Виговському і, звісно, всім авторам. Упевнений, у нас іще будуть великі наукові відкриття», — додав Ігор Тесленко.
Наприкінці жовтня 7-й випуск журналу «Острозька давнина» вийде у друкованому форматі, а його електронна версія буде розміщена у відкритому доступі на сайті Центру вивчення спадщини князів Острозьких.
На початку минулого століття — 1905 року — великий українець Іван Якович Франко закінчив один з найголовніших творів свого життя — поему «Мойсей». >>
В Обухівському районі, що на Київщині, поблизу села Іванковичі є Велике Ходосівське городище – одне з трьох городищ-гігантів лісостепу України, пам'ятка археології національного значення та лежить до ранньої залізної доби. Біля нього розпочалося будывництво котеджів. >>
У Києві відкрили меморіал Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – церемонія відкриття відбулася 11 вересня в сквері Миру. >>
Сьогодні, в час кривавої війни з російським агресором, коли, як і в період найбільш знаменних випробувань нашої нації, українці об’єднуються навколо захисту рідної землі, поряд з найсучаснішою зброєю кожний з нас має особливо рятівний оберіг: історичну пам’ять Батьківщини! >>
В Україні у неділю, 8 вересня, вшановують пам’ять депортованих українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. >>
Напис на меморіальній дошці засвідчує: «У цьому будинку закликав до боротьби за Самостійну Україну Михайло Гаврилко (05.09.1882 – 1920), скульптор, поет, командант УСС, начальник штабу Сірої дивізії Армії УНР, повстанський отаман». >>