Ми — спадкоємці Гетьманщини! У Конотопі презентували унікальне видання про Батурин та батуринську сотню
Нині збереження та глибше розуміння нашої історичної спадщини набуває особливого значення. >>
Щорічник «Острозька давнина». Паперова версія.
У Національному університеті «Острозька академія» днями відбулася онлайн-презентація 7-го випуску наукового журналу «Острозька давнина».
Метою щорічника є популяризація та оприлюднення результатів наукових досліджень з історії Острозького князівства ХІV—ХVІІІ ст.
Пріоритетні завдання журналу — публікація наукових розвідок, забезпечення оперативного та зручного доступу до них для всіх зацікавлених осіб, сприяння створенню відкритого інформаційного середовища та дискусійної платформи для взаємодії досвідчених учених і молодих науковців.
«Журнал «Острозька давнина» вже має певну історію. Його назву вигадав у середині 1990-х перший редактор видання Ігор Мицько, який ґрунтовно досліджував минуле славнозвісної Академії і підготував монографічне видання, в основу якого лягла його кандидатська дисертація. Формулюючи назву часопису, вчений, очевидно, відштовхувався від історіографічної традиції, яка корінням сягає першої половини ХІХ ст.
Перший упорядкований Ігорем Мицьком випуск «Острозької давнини» побачив світ у 1995 році. Редактор планував видати цілу серію різнотематичних томів, серед яких мала бути збірка статей, монографії про видатних постатей роду Острозьких, видання документальних джерел, матеріалів археологічних розкопок тощо. Після того, як мене запросили до Академії, було створено Центр вивчення спадщини князів Острозьких (2012), і ідея, започаткована Ігорем Мицьком, реалізувалася, хай навіть у дещо іншому, журнальному форматі», — розповів Ігор Тесленко, відповідальний редактор, керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких.
Кожний випуск «Острозької давнини» поділено на тематичні рубрики «Князі на Острозі: постаті та ситуації», «Спадкоємці та слуги Острозького дому», «Академія», Ducatus Ostrogiensis, «Документи та матеріали», «Рецензії та огляди».
Під час презентації Ігор Тесленко коротко розповів про кожну з публікацій нового випуску «Острозької давнини», а всі охочі мали можливість узяти участь в обговоренні представлених матеріалів та поставити запитання.
До презентації доєдналися проректор з науково-педагогічної роботи Академії Дмитро Шевчук, автори публікацій, викладачі та студенти кафедри історії ім. проф. М. П. Ковальського, співробітники Музею історії НаУОА.
«До видання цього випуску журналу долучилося дуже багато людей, без допомоги яких він, мабуть, не з’явився б. Тому дуже дякую головному редактору цього видання, ректору НаУОА Ігореві Пасічнику, Миколі Бендюку, Дмитру Шевчуку, Наталії Крушинській, Дмитру Виговському і, звісно, всім авторам. Упевнений, у нас іще будуть великі наукові відкриття», — додав Ігор Тесленко.
Наприкінці жовтня 7-й випуск журналу «Острозька давнина» вийде у друкованому форматі, а його електронна версія буде розміщена у відкритому доступі на сайті Центру вивчення спадщини князів Острозьких.
Нині збереження та глибше розуміння нашої історичної спадщини набуває особливого значення. >>
Розводити вогонь давні люди почали на сотні тисяч років раніше, ніж вважали досі. В Англії науковці знайшли сліди багаття віком понад 400 тисяч років – його могли використовувати неандертальці. >>
Науковці використовують новітні цифрові технології, щоб відкрити "загублені Помпеї", майже через 2 тисячі років після того, як вибух Везувію знищив і поховав під п'ятиметровим шаром попелу та каменю давнє римське місто. >>
Внаслідок побутової аварії у Луврі наприкінці листопада постраждали сотні старовинних експонатів з Єгипту – що є вже другим скандальним випадком у музеї після гучного пограбування. >>
Упродовж тривалого перебування України у московському ярмі злочинно-людожерська влада деспотичної імперії зла (царська й комуністична) люто гнобила наш позбавлений національно-політичних прав бездержавний народ. >>
Урочисто відкрито перший в Ізраїлі пам’ятник жертвам Голодомору в Україні за участі членів української урядової делегації на чолі з віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою, представників мерії Єрусалима, МЗС Ізраїлю, Кнесету, української громади та послів іноземних держав. >>