Непохитність вибору і щира вірність Батьківщині. До 33-річчя створення Народного руху України

Патріотична громадськість, усі, хто знає новітню історію нашої Батьківщини й боровся за її волю, відзначили чергову, вже 33-тю, річницю створення Народного руху України.

Постання НРУ — історична подія, яка належить до найбільш значущих з-поміж тих, що відбулися в Україні впродовж останніх 10-15 років XX століття.

Про неї треба згадувати не тільки в ювілейні роки, з нагоди «круглих» дат.

А й нині, коли триває оборонна війна проти московського агресора. Коли Збройні сили України і весь наш народ піднялися на захист державної незалежності й територіальної цілісності Батьківщини.

Установчі збори громадсько-політичної організації, що мала назву «Народний рух України за перебудову», відбувалися 8-10 вересня 1989 року в актовій залі Київського політехнічного інституту.

В роботі форуму взяли участь понад 1 тис. 100 делегатів з усіх областей України. Вони представляли майже 280 тисяч членів місцевих осередків Руху — масової демократичної організації, що творилася самим народом. Усвідомлено й добровільно, а не за чиїмись вказівками «згори». В НРУ об’єдналися найбільш патріотичні, освічені, відважні та сміливі сини й дочки України.

Серед делегатів установчих зборів були люди різного віку і професій. Важливо, що, крім українців, у роботі зборів брали участь представники багатьох інших національностей.

З-поміж декількох десятків ухвалених зборами документів найголовнішими були статут і програма новоствореної організації. Делегати також сформували керівні органи Руху.

Створення НРУ продемонструвало світові: український народ, незважаючи на жорстокі репресії, на багатодесятирічну політику денаціоналізації і зросійщення (омосковлення), що її проводили кремль і його місцеві посіпаки, зберіг національну ідентичність — мову, культуру, історичну пам’ять.

І прагнення мирно, без силових методів відновити втрачену національну державність. Від самого початку боротьби за волю Батьківщини ми продемонстрували найкращі риси українського характеру: миролюбність, толерантність, наполегливість, витримку, поміркованість і стриманість.

Вагомо заявили про те, що поділяємо загальнолюдські політичні й моральні цінності і бажаємо приєднатися до великої родини вільних, демократичних і заможних народів Європи.

Рух за перебудову насправді діяв як Рух за Вільну Україну і став важливим чинником громадянського суспільства, що вже почало формуватися в Україні в другій половині 1980-х після проголошення політики перебудови. З перших днів діяльності наша організація стала великою, авторитетною політичною силою, альтернативною Компартії.

Завдяки енергійній просвітницько-агітаційній діяльності мільйонів прихильників НРУ — як об’єднання всіх тогочасних патріотичних громадських формувань — навесні 1990 року до Верховної Ради України було обрано близько 140 депутатів-демократів, переважно членів і прихильників Руху.

Для консолідації та узгодження дій ці політики утворили у ВР депутатську групу — Народну Раду на чолі з академіком Ігорем Юхновським. Відчуваючи постійну народну підтримку, депутати-члени НР ініціювали ухвалення низки прогресивних норматив­но-правових актів.

Найголовніші серед них — Декларація про державний суверенітет України й Акт проголошення незалежності України.

Подібно до того, як це відбулося в сусідніх країнах, коли польська «Солідарність» і литовський «Саюдіс», досягнувши головних програмних цілей, припинили діяльність або трансформувалися в політичні партії, НРУ після відновлення державної незалежності України також став партією.

Ще багато років вона була потужною політичною силою, мала депутатську фракцію у ВР. На жаль, нині НРУ втратив силу і вплив.

Якщо має своїх депутатів, то лише в деяких районних радах. Отже, досягши головної стратегічної мети, виконавши найважливіше програмне завдання, Рух як організація поступово зійшов з політичної арени.

Верховна Рада аж у 2015 році таки ухвалила окремий закон, яким визнала борцями за незалежність України у XX ст. осіб, які в лавах НРУ (станом на 24 серпня 1991 р.) боролися за відновлення державної незалежності Батьківщини.

Закон констатує важливий, незаперечний факт: саме сотні тисяч патріотів (а не тільки обрані народом політики!) відіграли головну, визначальну роль у відновленні української державності, закріпленої Актом проголошення незалежності України, ухваленим Верховною Радою України 24 серпня 1991 року.

Послідовною боротьбою за волю Батьківщини, патріотичною, просвітницькою і дер­жавотворчою діяльністю НРУ назавжди золотими літерами вписав славну сторінку в історію боротьби нашого народу за суверенну, демократичну, правову, соціальну Українську Державу.

Активні учасники Руху завжди, за всіх обставин власним позитивним прикладом, добрими справами (не тільки словами!) послідовно підтверджували непохитність ідейно-політичному вибору і щиру вірність Україні. Вони доклали багато зусиль для патріотичного виховання нинішніх оборонців нашої Вітчизни.

Слава Україні! Слава попереднім і сучасному поколінням героїчних борців за збереження і захист державності, за відновлення територіальної єдності Батьківщини! Борімося й перемагаймо, нам Бог допомагає!

Анатолій КОВАЛЬЧУК,
учасник боротьби за незалежність України