Розслідувач фанатизму: рецензія на книжку Люка Гардінґа «Вторгнення»
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Уже рік Національний будинок музики проводить концерти на різних майданчиках. (Фото надані Національним будинком музики.)
Великим міжнародним проєктом 42-й сезон відкрив у Києві Національний будинок музики.
Ансамбль класичної музики імені Бориса Лятошинського з італійським диригентом Антоніо Греко виконав у філармонії рідкісну для українських концертних залів «Вечірню» Клаудіо Монтеверді (Vespro della Beata Vergine ) у восьми частинах.
Бездоганне виконання написаної 1610 року безпрецедентної за масштабами, сміливістю задуму, змістовністю та пишністю звучання хору й оркестру партитури XVII століття зачарувало вщерть наповнену київську залу.
Твір звучав згідно з правилами історично поінформованого виконавства, тобто максимально наближено до задуму композитора та стилю музики XVII століття. За партію органа-позитива та клавесина відповідала відома виконавиця і дослідниця старовинної музики Наталія Фоменко.
Для автентичності звучання у концерті були залучені й духові історичні інструменти: корнети (італійські виконавці — Етьєн Асселін та Філіппо Каландрі, а також хроматичні поздовжні флейти (Олег Довгаль та Ірина Гільязова).
Успіх концертові гарантувала участь у ньому Антоніо Греко — народженого там, де і Клаудіо Монтеверді, в італійській Кремоні (батьківщина Клаудіо Монтеверді), всесвітньо визнаного фахівця з виконання старовинної музики, хормейстера і диригента.
Ще у 1993 році він заснував хор Costanzo Porta, який швидко отримав визнання на міжнародних конкурсах, фестивалях і спільних проєктах разом з найвідомішими колективами, що спеціалізуються на історично поінформованому виконавстві.
У 2000 році досвід хору та його експертність у музиці епох Ренесансу та Бароко дозволили розширитися до формату освітнього центру — так утворилася Школа музики та хорового співу Costanzo Porta. Пізніше, у 2004 році, був утворений ансамбль з історичних інструментів — Cremona Antiqua Orchestra.
Генеральний партнер нашого відкриття сезону і подальших творчих планів з розвитку української культури — сила і незламність воїнів ЗСУ, зазначають у Національному будинку музики, органної та камерної.
Ця повна назва дає розуміння, що йдеться про державну організацію, яка розміщувалася у столичному Миколаївському костелі до того, як там у ніч із 3 на 4 вересня 2021 року сталася руйнівна пожежа пам’ятки національного значення — будівлі, зведеної у 1909-му відомим архітектором Владиславом Городецьким.
Тож уже рік Національний будинок музики проводить концерти на різних майданчиках. Наступний — «Класика. Найкраще» відбудеться 18 вересня в Андріївській церкві, як і «Наодинці з вічністю» 25 числа. Знову в Національній філармонії — «Музика королівського феєрверку» 22 вересня. Ще через день у Київському будинку вчених відбудеться концерт «Роман Лопатинський. Присвята Брамсу».
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Ніхто із сучасників, напевно, не міг до 24 лютого 2022 року уявити переповнені залізничні вокзали, з яких українці їхали від страшної повномасштабної війни. >>
Дерев’яні ляльки-мотанки на людський зріст, картини, інсталяції та скульптури представлені у Києві на виставці «Невидима рука». >>
Культовий український письменник, публіцист, громадський діяч та блогер Дмитро Капранов помер у віці 56 років. >>
Нові літери з унікальним історичним шрифтом встановили на станції столичного метро «Площа Українських Героїв» в ніч на 12 квітня. >>
Колись Прохорівка була улюбленим місцем української інтелігенції. До маєтку Максимовича на Михайловій горі приїжджали Тарас Шевченко й Микола Гоголь. Кобзар тут проводив останні вільні дні в Україні до свого арешту у 1859 році. >>