Міфи та легенди божевільної «бензоколонки»: чи працюють економічні санкції проти росії

04.08.2022
Міфи та легенди божевільної «бензоколонки»: чи працюють економічні санкції проти росії

Минулого тижня дві цифри не залишилися непоміченими: Національний банк заявив, що ВВП України у 2022 році скоротиться на 33,4%.

 

«Дно» падіння економіки пройдено, і країна адаптується до нових умов, «проте падіння ВВП у 2022 році буде найглибшим за всю історію України», — спрогнозували в НБУ.

 

Водночас Міжнародний валютний фонд представив оновлені дані щодо російської економіки, де зменшив оцінки її цьогорічного падіння до 6%. Прикро.


Але команда дослідників Єльського університету на чолі з прфесором Джеффрі Сонненфельдом розкритикувала своїх колег за надто оптимістичні прогнози щодо росії.

 

Сонненфельд закидає фонду використання російських офіційних джерел (але ж їхні дані або брехливі, або фрагментарні) та наголошує, що МВФ «транслює російську пропаганду».

 

У фонді трохи зніяковіли й уточнили, що «не вважають, ніби на росію не вплинули санкції», але припускають «деякий рівень невпевненості щодо прогнозу». Ще б пак, така собі невпевненість...


З початку війни щонайменше 10 російських відомств закрили ті чи інші дані про свою роботу. Це були відомості як військового характеру (наприклад міноборони засекретило дані про родичів загиблих військових), так і цивільні — отримати витяг з єдиного державного реєстру нерухомості тепер можна буде лише за згодою власника.

 

Влада почала приховувати інформацію, яка теоретично може використовуватися для посилення санкцій або бути цікавою противникам у воєнному конфлікті.

 

Понад 1 тис. 300 компаній «закрилися» і не публікують у відкритому доступі жодних відомостей про себе, як кажуть чиновники, «для протидії санкціям». І масштаб останніх дій щодо виведення даних економіки рф «у тінь» вражає.


Після ухвалення Держдумою закону про заміну офіційних даних «офіційною антисанкційною інформацією» з офіційного публічного доступу почали зникати базові фінансові показники — наприклад про витрати бюджету, що регулярно публікувало Федеральне казначейство, щоквартальний графік погашення зовнішнього боргу рф, про зовнішню торгівлю, про прямі іноземні інвестиції, приплив і відтік капіталу, про експорт та імпорт, а також щомісячні цифри щодо видобутку нафти та газу.

 

Тобто саме ті, які є ключовими для побудови макрофінансових прогнозів: наприклад, щодо експорту вуглеводнів (адже саме від нього залежать практично 60% надходжень до російського бюджету).

 

При цьому цифра — 950 млн доларів у вигляді щоденних поповнень державної «каси» москалів від продажу вуглеводнів — продовжує бути ударною інформаційною зброєю рф. На жаль, навіть авторитетні українські блогери ведуться на ці приголомшливі нафтогазові показники і не оновлюють їх. Нема вже давно таких надходжень.

 

За даними спеціалізованого дослідницького центру CREA, ця цифра вдвічі менша і складає приблизно 430 млн американських грошових одиниць. А це, як відомо, приблизна сума щоденних витрат агресора на ведення війни в Україні.

 

30 липня верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що країни ЄС із початку повномасштабного військового вторгнення рф в Україну скоротили закупівлю російського газу наполовину, а можливість збільшення поставок на схід, як це декларує Путін, обмежена через відсутність інфраструктури.


Що залишається у російському бюджеті? Зрозуміло, дірка, яка розповзається. Показовою є нещодавня заява російського міністра фінансів Антона Силуанова, який запропонував витратити третину російського резервного фонду, Національного фонду добробуту, на покриття дефіциту бюджету.


«У нас вкрай низький рівень розкриття інформації про якість життя, і я побоююся, що ця галузь ще більше закриватиметься… показники економічної активності та інші дані будуть приховувати ще ретельніше — це спроба уникнути паніки серед населення та бізнесу», — коментує «Медузі» російський дослідник Іван Бегтін.

 

Недаремно з публічних джерел зникли навіть згадки про пасажиропотік авіакомпаній та аеропортів, транскордонні перекази фізичних осіб (резидентів та нерезидентів).

 

Висновок про те, що в росії на понад 20%, порівняно з цим же періодом 2021 року, впала роздрібна торгівля та споживання, вчені Єльського університету зробили на базі вивчення даних «Сбербанку» та інтернет-продажів Yahoo.

 

Зібравши повідомлення компаній, дійшли висновку про те, що понад тисяча компаній вийшли або оголосили про вихід із росії з лютого.

 

Це ставить під удар 40% російської економіки. Інвестиції цих компаній становили понад $600 млрд, а кількість робочих місць,­ які вони створили, перевищувала 5 млн, зазначили економісти.

 

І все це разом дасть ефект вибуху з грудня, коли набуде чинності ембарго ЄС на російські нафтопродукти. І тоді ефект від санкцій обраховуватиметься зовсім іншими цифрами.


Санкції і так уже стали катастрофою для економіки росії, вважають професори Єльського університету. Москва втрачає валютні резерви, до яких має доступ, надзвичайними темпами.

 

З близько $600 млрд золотовалютних резервів країни майже $300 млрд заблоковані за кордоном. З початку повномасштабної агресії резерви рф зменшилися на $75 млрд.

 

Заможні росіяни залишають країну: агенти з нерухомості в Дубаї повідомили, що їх надходження від продажу росіянам збільшилися вдвічі, а в деяких і втричі, і це один з індикаторів виведення грошей за кордон.

 

Імпортозаміщення не працює. Росія втрачає доступ до запчастин та високотехнологічних товарів, що обмежує можливість ремонтувати й підтримувати літаки та обладнання, виробляти танки, інші товари.


У Кремля закінчуються гроші, але економічна статистика залишається сильною пропагандистською зброєю. Скандоване сьогодні рядовими росіянами «та нам хоч каміння з неба!» — це прагнення видати бажане за дійсне.

 

Незалежна аналітична група макроекономічного аналізу та прогнозування Ukraine Economic Outlook перестала публікувати щотижневі огляди економіки рф.

 

Як написав у фейсбуці її керівник Михайло Кухар: «Ми не хочемо аналізувати брехливу «офіційну» статистику королівства кривих дзеркал. Вони захотіли приховати подробиці та деталі того, як саме і якою траєкторією тонуть? Ну що ж, зустрінемося «на дні».