Усіяні мінами: як аграрії Харківщини рятують урожай під нещадними обстрілами

Збір зернових наразі стартував лише у чотирьох районах Харківщини — Лозівському, Красноградському і частково Богодухівському та Чугуївському.

Решта не жнивує з суто об’єктивних причин. Одні сільськогосподарські угіддя потрапили під рашистську окупацію або розташовані на лінії фронту, інші чекають, поки сапери очистять поля від ворожих мін.

«Нашими профільними департаментами спільно з обласним управлінням ДСНС максимально робиться все, щоб якнайшвидше надати можливість аграріям виконати збиральні роботи, — повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. — Інформацію щодо площ розмінування сільськогосподарських земель постійно тримаємо на контролі».

Рятувальникам наразі доведеться оглянути і очистити поля від мін та снарядів на площі 22,6 тисячі гектара. І це при тому, що аграрні підприємства області через війну змогли проводити роботи лише на 60 відсотках угідь.

Також, за інформацією ГУ ДСНС, з початку липня на Харківщині зафіксовано 7 випадків загоряння полів внаслідок ворожих обстрілів. Знищено понад 46,6 гектара пшениці та 2 гектари ячменю в Ізюмському і Чугуївському районах.

Але, попри все, жнива тривають далі. За два останні тижні сільгоспвиробники області намолотили понад 55 тисяч тонн ранніх зернових та зернобобових культур з площі майже 17 тисяч гектарів.

«Цього року аграрії можуть отримати дещо нижчу врожайність у порівнянні з минулим сезоном, — повідомив в. о. директора профільного департаменту обл­адміністрації  Костянтин Панфілов. — Проте у будь-якому випадку вирощеного врожаю зернових та олійних культур буде достатньо для задоволення внутрішніх потреб області, а також для часткової реалізації на експорт».

Загалом в Україні через холодну весну жнива розпочалися на 2-3 тижні пізніше, ніж завше. Але урожайність зернових, за даними першого заступника міністра агрополітики та продовольства Тараса Висоцького, очікується вище середнього показника за останні 5 років. Головне наразі — вберегти достигле зерно від ворожих обстрілів, що вдається далеко не скрізь.

Найбільших втрат сьогодні зазнали фермери Запорізької області. Тут у Гуляйпільській громаді після обстрілу касетними снарядами вигоріло понад 600 гектарів пшениці, рапсу та ячменю.

Окупанти також пошкодили складські приміщення, адміністративну та господарську будівлі. А по Малій Токмачці рашисти вдарили фосфорними і ракетними боєприпасами, знищивши 800 тисяч гектарів урожаю.

Непросто сьогодні вберегти і вже зібране зерно, оскільки російська артилерія регулярно нищить зерносховища. Із початку повномасштабної війни загальна сума втрат в аграрному комплексі країни склала щонайменше 4,29 мільярда доларів.

Про це свідчать підрахунки Центру дослідження продовольства та землекористування KSE Institute, що проводилися разом із Мін­агрополітики.

Йдеться не лише про втрачені угіддя та незібраний урожай, а й знищену худобу, технічний парк, склади, елеватори, зрошувальні системи, виробничі потужності.

«Ці втрати безпосередньо впливають на виробництво аграрної продукції в Україні, — прокоментував ситуацію експерт KSE Institute Роман Нейтер. — Без відновлення втрачених активів Україна не зможе повернутися на своє місце у глобальній системі продовольчої безпеки. Оцінка пошкоджень є першим елементом для оцінки потреб у відновленні».