ПТСР можуть спричиняти 43 гени – дослідження
Генетичну інформацію понад мільйона людей проаналізували науковці та знайшли 43 гени, які можуть бути пов’язані з ризиком розвитку ПТСР. >>
Характерні висипання на шкірі — виразна ознака мавпячої віспи. (Фото з сайту focus.ua.)
Не встиг світ оговтатися від тотальної епідемії ковіду, яка на два роки перемкнула звичне життя у режим жорстких локдаунів, вакцинації і пошуку світла наприкінці тунелю, як раптом на горизонті з’явилося нове епідемічне лихо: мавпяча віспа.
Після того, як випадки зараження зафіксували в кількох європейських країнах, виникло багато розмов і версій щодо нового захворювання. Чи справді воно таке загрозливе чи все-таки проблема перебільшена?
Вірус мавпячої віспи, за словами лікарів, відомий ще від кінця 1950-х років. Тоді захворювання спалахнуло, щоправда, серед лабораторних мавп, а ось від примата до людини недуга вчепилася в 1970-х.
Сталося це в Демократичній Республіці Конго, відтак вірус надалі циркулював на Африканському континенті. Але тепер географічні координати захворювання змістилися: мавпячу віспу зафіксували у Північній Америці та (нещодавно) в Європі, і це викликало легку паніку серед населення.
Та лікарі заспокоюють: хоч мавпяча віспа — хвороба екзотична, проте не така загрозлива, як хтось уявляє. Заразитися недугою можна від хворої тварини або людини, але — при тривалому тісному контакті.
За словами лікарки Дарії Сімчук, в організм людини вірус проникає через пошкоджену шкіру, слизові оболонки (рот, ніс, очі, статеві органи), а також через дихальні шляхи. Від тварини інфекція може перейти через укуси та подряпини а також через брудні предмети побуту.
Від моменту інфікування до клінічних проявів хвороби може минути від 5 до 21 днів. Ознаки мавпячої віспи — лихоманка, головний біль та біль у м’язах, збільшення лімфатичних вузлів, біль у спині, безпричинна слабкість.
На третій день, після лихоманки, з’являються висипи на шкірі, які проходять усі етапи: макули — папули — везикули — пустули — струпи.
Висипання зосереджується на обличчі, долонях, підошвах; можуть поширюватися також на ділянку статевих органів. Лікарі фіксують випадки шкірних висипань при недузі і без попередніх проявів лихоманки.
У середньому хвороба триває два тижні (найдовший період — чотири тижні) і смертність від неї — не така загрозлива, як, наприклад, при захворюванні на ковід.
Згідно з медичною статистикою з Африканського континенту, де ця хвороба найбільш поширена, летальний наслідок загрожує одному зі ста хворих. І така перспектива загрожує тим, хто має виразний імунодефіцит. Смертність при коронавірусі — до прикладу — може сягати 8 відсотків.
Як захиститись від недуги? Насамперед — уникати контакту з інфікованими тваринами, з предметами побуту, якими користувалась заражена тварина (і людина) і дотримуватись елементарної гігієни.
Тобто — ретельно мити руки і не легковажити контактами, зберігати обережність у стосунках. На допомогу приходить також вакцина, спеціально розроблена проти мавпячої віспи. До речі, лікарі стверджують, що антитіла, набуті після щеплення від звичайної віспи (не вітрянки) також захищають від ураження «віспою від мавп».
Тому ті, хто в дитинстві отримав щеплення і має відповідне «маркування» на передпліччі, хвилюватися не варто. Однак зберігати обачність під час подорожі до країн, де зафіксовані захворювання на мавпячу віспу, не завадить.
ДО РЕЧІ
У Міністерстві охорони здоров’я українців закликають не панікувати завчасно. На сьогодні на території України не було зафіксовано жодного випадку зараження.
Генетичну інформацію понад мільйона людей проаналізували науковці та знайшли 43 гени, які можуть бути пов’язані з ризиком розвитку ПТСР. >>
В останні роки значно зросла популярність інноваційних засобів особистої гігієни, серед яких особливе місце займає електрична щітка. Цей пристрій не тільки спрощує процес чищення зубів, але й робить його набагато ефективнішим порівняно з традиційними методами. >>
"Ми сприятимемо розвитку відповідної інфраструктури та послуг трьох балтійських країн у Львові, Дніпрі і Житомирі", - каже прем’єрка Литви Інгрід Шимоніте. >>
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>