Перехід УГКЦ на григоріанський календар: Святослав закликав ПЦУ наслідувати приклад
Під час оприлюднення рішення Синоду про календарну реформу УГКЦ Блаженніший Святослав розповів, на яку реакцію очікує від Православної Церкви України. >>
Джеймс Мейс. (Архівне фото.)
Публічний діалог «Запалена свіча», присвячений 70-річчю історика, дослідника Голодомору в Україні Джеймса Мейса, відбудеться у Києві саме в день його народження — 18 лютого.
У заході, який організовують Інститут дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду та «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, візьмуть участь вдова історика, письменниця і поетеса Наталія Дзюбенко-Мейс, доктор історичних наук, професор Василь Марочко, директорка Інституту дослідження Голодомору Світлана Маркова.
Скульптор Володимир Корень представить проєкт арт-об’єкта на честь загальнонаціональної акції «Запали свічку», започаткованої Джеймсом Мейсом.
«У 1990 році на першу міжнародну конференцію з Голодомору до Києва приїхав цілий інтелектуальний десант: Джеймс Мейс, Марко Царинник, Орест Субтельний. Я пам’ятаю цю конференцію, бо сам був її учасником у Будинку культури Ради Міністрів на вулиці Інститутській, виголошував там доповідь, — згадує голова ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні Василь Марочко.
— Це був велелюдний захід, на який можна було потрапити лише по перепустках. До речі, на конференцію не пропустили і Наталку Дзюбенко, журналістку «Голосу України», майбутню дружину Джеймса...
Ми зустрілися з Мейсом, Царинником і Субтельним на терасі, яка виходила в сад, відбулася приязна розмова дослідників, які працюють над однією темою. Яким запам’ятався Мейс? Молодий, освічений, інтелігентний чоловік, представник західного світу. А ще його посмішка — вона не сходила з обличчя Джимі ні тоді, ні навіть у скрутні часи, коли він тяжко хворів. Запала в пам’ять і його українська мова з англійським гортанним дифтонгом, яку він вивчив, по суті, самотужки, щоб мати змогу працювати з українськими джерелами».
Він народився в Америці, але вважав себе українцем. Бо перейнявся трагічною долею українського народу та його болями так, що присвятив йому все наукове життя. У 1993 році Мейс переїхав в Україну, створив тут сім’ю та продовжив свої дослідження. Український період історика був надзвичайно плідним.
«Його інтелектуальна продуктивність періоду 90-х років і до останніх днів вражала — 125 наукових і публіцистичних статей. Це в 5 разів більше, ніж він написав у США! — продовжує Василь Марочко.
— У 1994 році він подав ідею створення інституту дослідження геноциду. Я пам’ятаю ті збори в Спілці письменників і гарячу дискусію під час них. Цей інститут не мав бути схожим на вже існуючі академічні інституції, він мав представляти Україну в світі і сприяти визнанню Голодомору геноцидом. Концепція була цікава і перспективна. Але, на жаль, вона так і не була реалізована: через опір і певну пасивність суспільства, яке Джимі назвав постгеноцидним, а отже, не готовим до різких змін».
Василь Марочко наголошує, що далекоглядність пана Мейса вражала: «Все те, що сьогодні відбувається довкола України, Джимі передбачав. Але хіба йому тоді хтось вірив? «Війна з Росією? Та що він таке каже!» А Мейс уже тоді нас усіх застерігав».
Одержимий правдою, він понад усе хотів, аби Україна нарешті почула мільйони замордованих, голосом яких він став.
«У 2003 році у Верховній Раді відбувались слухання по Голодомору. Тоді я не знав, що він прийшов на них весь обмотаний бинтами, після нещодавньої операції, — продовжує Василь Марочко.
— Перемагаючи біль, піднявся на трибуну і доповідав. Як він сам колись сказав, «ваші мертві вибрали мене», тож самовіддано їх захищав. Навіть перебуваючи вже на порозі вічності»...
Під час оприлюднення рішення Синоду про календарну реформу УГКЦ Блаженніший Святослав розповів, на яку реакцію очікує від Православної Церкви України. >>
Заказник «Ріка-Герой Ірпінь» створять у Київській області: наразі йдеться тільки про територію Білогородської ОТГ. Сільська рада вже погодила створення заказника. >>
Новий курс історії для вищих навчальних закладів розробили «науковці-історики» в росії. Він закінчуватиметься вивченням російської агресії проти України, яку в РФ називають "спеціальною військовою операцією". >>
Парламент Болгарії схвалив резолюцію, згідно з якою Великий Голодомор в Україні 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу. Також парламентарі і категорично засудили його винуватців. >>
Довгий час легендарний бій під Крутами був оповитий низкою міфів. >>
Нам Крути не забути! Бо там уперше через двісті років після нашої Полтавської поразки й програшу Європи з вогню юнацьких сердець запломеніли українські душі святістю національного буття. Він і досі вселяє віру в перемогу України. >>