Продовження українсько-польського діалогу: на Волині розпочались пошукові роботи
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
У світлинах Івана Литвина — цікаві та захопиві миті з життя холодноярського села Грушівка у 50—60-х роках минулого століття.
У Черкаському обласному краєзнавчому музеї відкрили цікаву й унікальну фотовиставку «Село у відрогах Холодного Яру».
В експозиції — 25 планшетів зі світлинами про життя українського села у 50—60-х роках минулого століття, яке залишив для історії фотограф з холодноярського села Грушівка Кам’янського району Іван Литвин (1924 — 1987).
Як розповідають організатори виставки, Іван Антонович пережив голодомори та війну, закінчив Одеське художнє училище і повернувся до рідного села, в якому працював бібліотекарем. У 1950-х роках він розжився фотоапаратом і почав фіксувати на плівку повсякденне життя своїх односельців.
«Для тих, хто народився у 50-ті роки минулого століття, ця виставка — чудовий спогад про їхнє дитинство. А для теперішньої молоді — можливість побачити наше минуле таким, яким воно було насправді», — говорить «УМ» черкащанка Ольга Хоменко, яка побувала на виставці і зізнається, що вражена побаченим.
Як пригадує онук Івана Литвина, черкаський художник Ігор Солодовніков, який більше 10 років тому знайшов у діда на горищі негативи 5 тисяч світлин, його дід знімкував повсякденне життя своїх односельчан — їхні трудові дні, звичайні сільські справи, зібрання у центрі села чи в клубі, дозвілля на природі, іменини, весілля — фотоапаратом «Зоркий-2».
Фіксував не для виставок, а для себе, і проявлені плівки складав у валізу, тож усіх фото він так і не побачив.
А його онук зробив добру справу для української історії — відцифрував безцінну спадщину діда Івана.

Ці світлини талановитого фотохудожника, які популяризують історію рідного черкаського краю, «пішли у люди» завдяки ініціатору і координатору цього проєкту — Василю Мельниченку, заступнику голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професору Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, в рамках обласної програми підтримки діяльності осередків національних творчих спілок Черкащини.
За словами Василя Миколайовича, включені до виставки фотографії Івана Литвина створюють неповторний та реалістичний образ часу одного з переломних періодів української історії кінця 1950—1960-х років.

«Зроблені на високому художньому рівні, знімки зберегли обличчя українських селян та ще живі на той час народні традиції, які не потрапили в об’єктив офіційних фотографів. Зокрема, фотографу вдалося зафіксувати різноманітність народних весільних обрядів у їх живому і неповторному виконанні. Ці фото складають найбільшу частину в архіві фотографа», — говорить Василь Мельниченко.
І додає, що експозиція виставки вміщує світлини, в яких сільський фотограф поетично і лірично передав живі й відкриті образи простих сільських людей, життя і долі яких дуже рідко потрапляють у поле зору дослідників.
«Зі світлин постає реальне повоєнне українське село і повсякдення селян доби хрущовської «відлиги». Глядач дізнається, як насправді вони жили, у що одягалися, як працювали в колгоспі, проводили будні та свята. Автор зумів показати особливі риси своїх односельчан та передати їхню щирість і справжність, які завдяки збереженим світлинам дійшли до сучасників», — зазначає пан Василь.
До організаторів виставки ретросвітлин «Село у відрогах Холодного Яру» звертаються шанувальники фотомистецтва з проханням розмістити світлини у фейсбуці. Тож наразі Черкаська обласна організація НСКУ починає публікацію цих світлин у такій послідовності, як вони розташовані в експозиції.
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>
У фондосховищі Національного заповідника «Софія Київська» є унікальна писанка — керамічна полив’яна, ХІІ століття. Про це повідомили на fb-сторінці напередодні Великодня. >>
Сорок років (стільки Мойсей водив іудеїв по пустині після Єгипетського полону) минуло від того дня, коли в мальовничому місті Прип’ять, розташованому на березі річки з такою ж назвою, з населенням понад тридцять тисяч чоловік прогриміло... >>
Встановлення фонтану на місці пам'ятника Леніну в центрі Києва є нейтральним, а не відіграє ролі у меморіалізації – заявив голова Українського інституту національної пам'яті, історик та військовий Олександр Алфьоров. >>