Зупинити Путіна: як цивілізований світ намагається попередити вторгення Росії до України

Втекти з Києва, поки не пізно

Держдепартамент США випустив розпорядження з приписом сім’ям американських дипломатів залишити Україну через загрозу військового вторгнення з боку Росії. Крім того, у відомстві дозволили добровільний від’їзд найманих працівників посольства США в Києві.

Громадянам США, які проживають в Україні, також запропонували залишити країну комерційними авіарейсами чи іншими видами транспорту.

«Ситуація з безпекою вздовж українських кордонів, в окупованому Росією Криму та в контрольованому Росією Донецьку непередбачувана і може будь-якої миті погіршитися», — вважають у Держдепі.

Крім того, влада США рекомендувала своїм громадянам утриматися від поїздок до Росії у зв’язку з напруженістю на кордоні з Україною, а також у зв’язку з потенційною загрозою їхній особистій безпеці.

Як повідомляє «Франс Пресс» із посиланням на представницю американської влади, яка побажала залишитися анонімною, у США вважають, що «російське вторгнення в Україну може початися будь-якої хвилини».

«У цьому випадку США не зможуть евакуювати своїх громадян», — заявила вона.

До такого кроку американці вдавалися перед остаточним захопленням влади в Афганістані талібами. За її словами, американське посольство у Києві залишається відкритим. В українській столиці також продовжить роботу тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін.

У МЗС України евакуацію з країни співробітників посольства США назвали передчасною. Як заявив у коментарі УНІАН речник відомства Олег Ніколенко, в Україні такий крок американської сторони вважають «проявом надмірної обережності».

Одночасно зі США про евакуацію частини співробітників посольства з Києва оголосила і влада Великої Британії. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, конкретних загроз британським дипломатам в Україні не надходило, однак у Лондоні вирішили відкликати половину співробітників дипвідомства.

У ЄС поки що не розглядають можливість відкликання дипломатів та їхніх сімей з України. Про це заявив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.

За його словами, поки що тривають переговори з Росією, у Брюсселі не бачать причин для евакуації. Жозеп Боррель заявив, що для цього немає конкретних причин, «хіба що пан Блінкен представить нам інформацію, яка виправдовує такий крок», — сказав він.

Проте у МЗС Франції рекомендували громадянам утриматися від нетермінових поїздок до України.

Слідом за США та Великою Британією ухвалили рішення евакуювати сім’ї дипломатів з України Австралія і Німеччина, а за ними — і Канада. Раніше також стало відомо про евакуацію російських дипломатів з України.

Від’їзд співробітників посольств деяких країн, зокрема США та Великої Британії, не означає, що повномасштабне російське вторгнення є неминучим, заявив в ефірі «Радіо «Свобода» ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. За його словами, від’їзд працівників дипломатичних місій і членів їхніх родин — це «нормальна практика оцінки ризиків».

Водночас політолог Дмитро Снєгирьов вважає, що такий крок варто розглядати як один з елементів військово-політичного тиску на РФ.

НАТО перекидає сили в Східну Європу

Тим часом лідери США та Європи узгодили спільний план дій на випадок вторгнення Росії в Україну. Прем’єр-міністр Борис Джонсон застеріг, що вторгнення Росії в Україну буде «катастрофічним», а також «болісною, насильницькою та кривавою справою». Джонсон навів «похмурі» дані британської розвідки, що Росія планує блискавичний наліт на Київ.

«Розвідка дуже чітко вказує на те, що на кордонах України є 60 російських бойових груп, план блискавичної війни, яка може захопити Київ, це те, що можуть побачити всі», — сказав він.

«Ми повинні чітко дати зрозуміти Кремлю, Росії, що це буде катастрофічний крок», — додав британський прем’єр.

Як пише газета «Нью-Йорк Таймс», Пентагон запропонував президенту США Джо Байдену розмістити кілька тисяч американських військових, а також літаки та кораблі у країнах Балтії та Східної Європи.

Такий сценарій розглядається через загрозу російського військового вторгнення в Україну. За даними джерел видання, під час зустрічі в президентській резиденції в Кемп-Девіді високопоставлені представники міністерства оборони США запропонували главі Білого дому кілька сценаріїв перекидання військ у країни Балтії та Східної Європи.

Серед запропонованих варіантів — відправлення до країн Східної Європи до п’яти тисяч американських військовослужбовців.

Цей сценарій передбачає можливість збільшення військового контингенту вдесятеро — у разі погіршення ситуації. Очікується, що Джо Байден ухвалить рішення про відправку військ протягом цього тижня.

Також стало відомо, що США привели у підвищену готовність 8,5 тисячі солдатів для можливого відправлення до Європи. Про це оголосив на брифінгу речник Пентагону Джон Кібрі.

Також США спрямують додаткові кораблі та літаки до місць розгортання Північноатлантичного альянсу у Східній Європі. Кірбі додав, що розгортання американських військ у самій Україні не планується.

Деякі члени НАТО, включно з Данією, Іспанією, Францією та Нідерландами, вже планують або розглядають можливість відправки винищувачів та військових кораблів у Східну Європу для зміцнення оборони в регіоні.

Британія готова розгорнути війська для захисту своїх союзників по НАТО в Європі, якщо Росія вторгнеться в Україну, заявив Борис Джонсон.

«Я дякую союзникам за надання додаткових сил для НАТО, — заявив генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг. — НАТО продовжуватиме вживати всіх необхідних заходів для захисту всіх союзників, у тому числі шляхом зміцнення східної частини Алья­нсу.

Країни НАТО обговорили ситуацію в Україні

Країни-члени НАТО провели з ініціативи президента США Джо Байдена консультації щодо агресивних дій Росії проти України.

Участь у зустрічі, яка пройшла в онлайн-режимі, взяли президент США Джо Байден та чільні союзники по НАТО, зокрема канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон, президент Польщі Анджей Дуда, прем’єр-міністри Італії Маріо Драгі та Великої Британії Борис Джонсон, а також генсек НАТО Єнс Столтенберг і представники Європейського Союзу Урсула фон дер Ляєн та Шарль Мішель.

Консультації щодо загрози з боку Росії та ситуації навколо України тривали годину двадцять хвилин. Джо Байден охарактеризував переговори як дуже добрі та наголосив на єдності всіх учасників зустрічі.

Пізніше Білий дім повідомив у пресрелізі, що учасники відеоконференції заявили про однозначну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України і висловили перевагу дипломатичному послабленню нинішньої напруженості.

Інших подробиць переговорів наразі не повідомляють, тому важко сказати, про яку саме «єдність» учасників йшлося, якщо, наприклад, президент Польщі та канцлер Німеччини часто займають протилежні позиції у питаннях протидії Росії.

Сумнівна позиція Франції

Кандидат у президенти Франції від партії «Європа — Екологія — Зелені» Яннік Жадо закликав Еммануеля Макрона найближчими днями організувати європейський саміт у Києві, щоб продемонструвати «єдність Європи». Таку заяву він зробив в ефірі радіостанції France Inter.

«Мені шкода, що президент Франції, який дуже ясно висловлювався щодо ситуації в Росії під час своєї передвиборчої кампанії, проводить свій час, приймаючи Путіна то в Брегансоні, то у Версалі, і при цьому жодного разу не був у Києві», — сказав лідер французьких «зелених» Яннік Жадо, відповідаючи на запитання журналіста про напруженість на російсько-українському кордоні.

1 січня Франція на пів року прийняла головування у Раді Євросоюзу і може впливати на порядок денний у Брюсселі, зокрема організуючи саміти та зустрічі. Кандидат у президенти від партії «зелених» також висловився за відмову від введення в експлуатацію газопроводу «Північний потік-2».

«Це газопровід, який зробить нас безпосередньо залежними від російського газу», — заявив він.

Натомість 25 січня до Москви завітав спецпредставник президента Франції в Росії П’єр Вімон. Також «найближчими днями» французький лідер має намір сам провести переговори з Володимиром Путіним, щоб «запропонувати йому шлях деескалації», — повідомили в Єлисейському палаці.

Після згаданої відеоконференції лідерів НАТО, ініційованої Джо Байденом, президент Франції Еммануель Макрон закликав Москву до деескалації та виступив за необхідність переговорів.

Ця деескалація має бути досягнута, вважають у Парижі, з одного боку, за рахунок чітких переконливих попереджень Москві, а з іншого — за рахунок посиленого діалогу з Росією, який уже ведеться, зокрема в рамках так званого «нормандського формату».

Еммануель Макрон упевнений, що завжди має залишатися «місце для дипломатії», зазначили в Єлисейському палаці, і діалог з Москвою продовжуватиметься за будь-яких умов.

Учора в Парижі планувалася зустріч у «нормандському форматі» на рівні радників президентів Франції, України, Росії та канцлера Німеччини.

У рамках цієї зустрічі в Єлисейському палаці розраховують домовитися про «гуманітарні заходи», такі як обмін полоненими та відкриття контрольно-пропускних пунктів на лінії зіткнення на Донбасі, а також про «дату початку переговорів щодо статусу Донбасу».

На жаль, українській владі на цю зустріч варто покладати не стільки надії, як остерігатися її, бо Росія, Німеччина і Франція хочуть змусити Україну визнати кримінальних та терористичних ватажків так званих «ДНР» та «ЛНР» законними представниками населення Донбасу і сісти з ними за «круглий стіл» переговорів про майбутнє окупованого Росією регіону.

Під час консультацій 26 січня, зокрема, збиралися «визначити дату, коли Україна проведе переговори з сепаратистами про особливий статус Донбасу», повідомляє агенція dpa з посиланням на джерела в Єлисейському палаці.

Як відомо, дотепер Україна офіційно відхиляла будь-які ініціативи щодо перемовин з представниками самопроголошених республік на Донбасі.

Київ бачить за столом переговорів лише РФ як сторону конфлікту. Коли цей номер готувався до друку, результати зустрічі ще не були відомі.

ДОПОМОГА

Польща запропонувала Україні допомогу у зв’язку з загрозою конфлікту з Росією.

«Чекаємо на відповідь української сторони, а деталі пропозиції найближчим часом має озвучити міністр національної оборони», — сказав заступник очільника міноборони Польщі Войцєх Скуркєвич Польському радіо.

Заступник глави Міноборони також заявив, що не бачить наразі необхідності евакуювати родини польських дипломатів з Києва.

За минулі вихідні в Україну прибуло близько 90 тонн американської «летальної допомоги», включаючи боєприпаси. Раніше Велика Британія передала українській армії партію протитанкових ракетних комплексів NLAW.

Естонія обіцяє поставити в Україну переносні протитанкові ракетні комплекси «Джавелін», а Латвія і Литва — переносні зенітно-ракетні комплекси «Стінгер». «Джавеліни» і «Стінгери» виробляють у США.

Цього тижня міністерка оборони Чехії Яна Чернохова передасть на розгляд уряду пропозиції щодо надання Києву партії боєприпасів. Йдеться про снаряди для важкої артилерії 152-го калібру.