Гроші — як папір: інфляція в Україні б'є антирекорди і з'їдає підвищені Зе-владою виплати

Споживчі ціни в Україні в грудні 2021 року, порівняно з листопадом, зросли на 0,6%.

За 2021 рік зростання цін склало 10,0%, що є максимальним показником з 2017 року, коли гроші знецінилися на 13,7%.

Українці витягнули «заначку»

Продукти харчування в Україні за грудень 2021 року, порівняно з аналогічним місяцем 2020 року, подорожчали на 13,3%. Найбільше подорожчала соняшникова олія — на 38,8% та цукор — на 28,3%. Водночас фрукти подешевшали на 10,2%.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли за рік на 9,4%, на одяг та взуття — впали на 3,5%. Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 9,8%.

Предмети домашнього побуту та побутова техніка піднялися в ціні на 4,2%, охорона здоров’я — на 6,1%, транспорт — на 11,1%, ціни на зв’язок зросли на 7,4%, на відпочинок та культуру на 5,0%, освіта подорожчала на 17,0%, ресторани та готелі — на 9,0%.

При цьому, як заявляють експерти, зростання реальних доходів українців у 2021 році не змогло компенсувати зростання цін. Як стверджує голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин, щоб по­крити різницю, населення витратило із «заначок» 88 млрд грн.

«Вилка», за його словами, утворилася від того, що інфляція у нашій країні вимірювалася двозначним числом, а реальні доходи населення, за словами експерта, від січня до жовтня зросли всього на 3%.

Данилишин при цьому не квапиться звинувачувати у проблемі вітчизняну владу, заявляючи, що головна складова зростання цін не залежала від України і пояснюється інфляційними процесами в усьому світі.

Економіст наголошує, що йдеться про його особисту експертну оцінку, і нагадує, що в багатьох країнах інфляція сягає рекордних рівнів за багато років: у США — 6,8%, ЄС — 5%, Британії — 5,1%.

90-ті повертаються?..

Минулоріч встановлювала рекорди і промислова інфляція. Ціни виробників промислової продукції у 2021 році зросли на 62,2%, що є найбільшим зростанням індексу з 1995 року, коли вони піднялися у 2,72 раза.

За даними Державної служби статистики, торік у межах України зростання промислових цін у річному вимірі становило 74,2%, тоді як при постачанні за межі України — лише 24,5%.

У видобувній промисловості ціни всередині країни зросли вдвічі, а при постачанні за її межі навпаки — знизились на 26,8%. Ціни в переробній промисловості зросли, відповідно, на 25,1% та 34,8%. Ціни у сфері постачання електроенергії, газу та пари зросли за рік у 2,85 раза.

У середньому в січні-грудні 2021 року зростання цін пром­виробників становило 40,8% до аналогічного періоду 2020 року.

Як свідчать статистичні дані, такий обвал у минулому році був абсолютно рекордним. Адже в 2020 році ціни у промисловості України зросли всього лише на 14,5%, у 2019 році — на 7,4%, у 2018 році — на 14,2%, у 2017 році — на 16,5%.

У попередній період, у зв’язку з початком воєнних дій на сході держави, вони були дещо вищими, але навіть і тоді не сягали минулорічних значень. Так, у 2016 році вони зросли на 35,7%, у 2015 році — на 25,4%.

Проблема — в нафті, газі і цукрі

Серед причин економічні експерти називають низку об’єктивних реалій. Вагомий вплив на зростання цін, за словами Богдана Данилишина, мало подорожчання енергоносіїв.

«Послуги електро-, газо- та теплопостачання подорожчали в 2,7 раза, вартість сирої нафти і природного газу — в 1,7 раза, кам’яного вугілля — в 1,5 раза», — нагадує економіст, зазначаючи, що другим за важливістю кроком до прискорення інфляційних процесів стало подорожчання харчів, які складають більшу частку споживчого кошика українців.

«Зростання реальних грошових доходів населення (заробітних плат, пенсій, інших грошових трансфертів) за 9 місяців 2021 року становило лише 3%. Воно не змогло компенсувати зростання витрат населення на товари та послуги першої необхідності, — констатує голова Ради НБУ. — За даними МВФ, в Україні купівельна спроможність доходів у розрахунку на одного мешканця залишається найнижчою в Європі».

Щоб компенсувати нестачу грошей, українці, на думку Богдана Данилишина, почали витрачати заощадження: за рік вони скоротилися на 88 млрд грн, що становить приблизно 2,4% ВВП. Загалом зростання економіки в 2021 році не змогло компенсувати її падіння за 2020 рік, коли ВВП країни скоротився на 4%.

За попередніми розрахунками, в 2021 році економіка України зросла на 3,2%, що відчутно менше тих очікувань, які були на початку минулого року. У бюджет тоді заклали зростання у 4,6%.

Нацбанк: ми зробили, що могли!

У Національному банку України констатують проблему і прогнозують, що надалі ціни зростатимуть не так швидко.

«Прискорення інфляції у 2021 році було загальносвітовою тенденцією, зумовленою насамперед швидким відновленням економічної активності після коронакризи на тлі порушень ланцюжків поставок, пов’язаних із карантинними обмеженнями», — коментують у НБУ.

За даними НБУ, це, зокрема, призвело до подорожчання енергоносіїв, сировини та комплектуючих. Додатковий тиск на ціни також зумовлювало посилення заходів боротьби з викидами шкідливих речовин. Відповідні глобальні фактори впливали на прискорення інфляції в Україні.

«З іншого боку, інфляцію в Україні підживлювали і внутрішні чинники. Серед них — стійкий споживчий попит, який підтримували зростання доходів населення та по­кращення споживчих настроїв, а також збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці», — зазначили в НБУ, додавши, що пік інфляції в країні пройдено у вересні 2021 року — з жовтня вона поступово сповільнюється.

Деякому уповільненню інфляційного темпу ми, на думку НБУ, маємо завдячувати зміцненню гривні протягом більшої частини року, рекордним врожаям, послабленню цінового тиску на окремих світових товарних ринках, адміністративним обмеженням тарифів на житлово-комунальні послуги для населення та посиленню монетарної політики Національного банку України.

Також регулятор зазначає, що він одним із перших центробанків розпочав цикл підвищення облікової ставки у відповідь на посилення інфляційного тиску в 2021 році: за рік її підвищено з 6% до 9%.

А ТИМ ЧАСОМ...

В добрі руки

В офісі президента знову планують велику приватизацію — наступного року вони хочу продати три великі підприємства.

Як заявив заступник голови офісу президента Ростислав Шурма, йдеться про приватизацію Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), аукціон щодо якої переносили тричі у 2021 році. Також в ОП планують цьогоріч продати «Центренерго» та — увага — Одеський припортовий завод, роздержавлення якого планують останнє десятиліття.

Шурма визнав, що накопичено певний рівень недовіри, який стримує стратегічних інвесторів. При цьому, на його думку, «перші десять об’єктів у нас придбають дешевше, ніж вони теоретично могли б коштувати». 

«Наприклад, на ОГХК не при­йде RioTinto (британсько-австралійська компанія, є другою найбільшою у світі гірничорудною корпорацією — ЕП)  або хтось із великих видобувних компаній — вони бачать певні ризики», — вважає Шурма.

Але, попри це, на його думку, для держави такий сценарій все одно вигідніший, ніж тримати такі компанії у державній власності. Адже навіть за умови продажу за невисокою ціною зберігатимуться робочі місця, збільшуватиметься обсяг експорту та продажу на внутрішньому ринку.