Поминання предків: давнє й сьогодення
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Спостерігаючи за перебігом перемовин 10 січня між представниками РФ і США у Женеві, не можна не віддати належне американській стороні за тверду і непохитну позицію у відстоюванні цінностей як світової демократії, так і оборонно-безпекових інтересів української сторони.
Українська держава і нація повинні бути щиро вдячні главі американської делегації пані Венді Шерман за блискучу, принципову, в дусі найкращих традицій союзницьких і партнерських зобов’язань відсіч російському імперіалісту Рябкову стосовно нахабних намагань РФ обмежити свободу вибору суб’єктів міжнародних відносин та встановити нову «залізну завісу» між автократичними режимами і колективним Заходом шляхом розподілу Світу на сфери впливу.
Попри різні прогнози, Венді Шерман чітко заявила кремлівському візаві, що трансатлантичне партнерство «не дозволить нікому стати на заваді політики відкритих дверей НАТО».
Наголосила, що США не збираються дослівно виконувати вимоги Росії, і категорично відкинула вимогу РФ скоротити кількість американських військ у Східній Європі.
Вказала лише, що США готові обговорити розгортання ПРО в Європі та взаємне скорочення військових навчань у регіонах спільної зацікавленості.
За свідченнями наближених до обох сторін джерел, росіяни, попри попередні заяви, не очікували такої твердої позиції американців і виглядали дещо розгубленими.
Відзначається також, що цьому сприяло й усвідомлення ними одностайності поглядів на обговорювані питання США та їхніх союзників і партнерів, до яких належить і Україна.
Посланці узурпатора збентежилися тим, як В. Шерман безапеляційно відкинула закиди росіян стосовно неприпустимості членства України в Альянсі, оскільки це начебто загрожує безпеці РФ.
І закликала Росію стати на шлях деескалації на кордоні з Україною та вкотре зазначила, що США визнають суверенітет і територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах.
Незважаючи на те, що цими днями продовжувались переговори у форматах Рада Росія—НАТО та ОБСЄ у Відні, вже є підстави вважати, що шантаж Росії приречений на поразку і колективний Захід має інструментарій для приборкання російського ведмедя.
Більше того, ультиматуми Путіна матимуть для нього самого досить небажані результати. Оскільки Захід, відчувши загрозу з боку РФ, уже консолідувався і готується не лише до стримування, а й до відсічі Кремлю, в тому числі й з урахуванням суверенних інтересів України.
Важливо, щоб партнери діяли на випередження і не лише вже тепер надали Україні необхідне озброєння у контексті ПРО і ППО тощо, а й спільно з офіційним Києвом вжили вичерпних заходів із недопущення подальшої агресії Росії вглиб України та спонукали Кремль деокупувати частину Донбасу та український Крим.
Василь БОГДАН, експерт з питань безпеки, генерал-лейтенант, публіцист
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>
«Я не можу дозволити собі слабкість». «Мені не Ок почуватися залежною від чиєїсь милості». >>
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>
Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>