Браво, Венді! Чому шантаж Росії США приречений на поразку

13.01.2022

Спостерігаючи за перебігом перемовин 10 січня між представниками РФ і США у Женеві, не можна не віддати належне американській стороні за тверду і непохитну позицію у відстоюванні цінностей як світової демократії, так і оборонно-безпекових інтересів української сторони.

 

Українська держава і нація повинні бути щиро вдячні главі американської делегації пані Венді Шерман за блискучу, принципову, в дусі найкращих традицій союзницьких і партнерських зобов’язань відсіч російському імперіалісту Рябкову стосовно нахабних намагань РФ обмежити свободу вибору суб’єктів міжнародних відносин та встановити нову «залізну завісу» між автократичними режимами і колективним Заходом шляхом розподілу Світу на сфери впливу.


Попри різні прогнози, Венді Шерман чітко заявила кремлівському візаві, що трансатлантичне партнерство «не дозволить нікому стати на заваді політики відкритих дверей НАТО».

 

Наголосила, що США не збираються дослівно виконувати вимоги Росії, і категорично відкинула вимогу РФ скоротити кількість американських військ у Східній Європі.

 

Вказала лише, що США готові обговорити розгортання ПРО в Європі та взаємне скорочення військових навчань у регіонах спільної зацікавленості.


За свідченнями наближених до обох сторін джерел, росіяни, попри попередні заяви, не очікували такої твердої позиції американців і ви­глядали дещо розгубленими.

Відзначається також, що цьому сприяло й усвідомлення ними одностайності поглядів на обговорювані питання США та їхніх союзників і партнерів, до яких належить і Україна.


Посланці узурпатора збентежилися тим, як В. Шерман безапеляційно відкинула закиди росіян стосовно неприпустимості членства України в Альянсі, оскільки це начебто загрожує безпеці РФ.

 

І закликала Росію стати на шлях деескалації на кордоні з Україною та вкотре зазначила, що США визнають суверенітет і територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах.


Незважаючи на те, що цими днями продовжувались переговори у форматах Рада Росія—НАТО та ОБСЄ у Відні, вже є підстави вважати, що шантаж Росії приречений на поразку і колективний Захід має інструментарій для приборкання російського ведмедя.


Більше того, ультиматуми Путіна матимуть для нього самого досить небажані результати. Оскільки Захід, відчувши загрозу з боку РФ, уже консолідувався і готується не лише до стримування, а й до відсічі Кремлю, в тому числі й з урахуванням суверенних інтересів України.


Важливо, щоб партнери діяли на випередження і не лише вже тепер надали Україні необхідне озброєння у контексті ПРО і ППО тощо, а й спільно з офіційним Києвом вжили вичерпних заходів із недопущення подальшої агресії Росії вглиб України та спонукали Кремль деокупувати частину Донбасу та український Крим. 


Василь БОГДАН, експерт з питань безпеки, генерал-лейтенант, публіцист

  • Конституційний контрнаступ

    Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>

  • Знесення режиму аятол: що це означає для України

    Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>

  • Атака на сенс війни: світ не засвоїв уроків ХХ століття

    19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>

  • Холодомор під час війни

    «Україна молода» продовжує друкувати найцікавіші дописи із соціальної мережі «Фейсбук», які віддзеркалюють події та емоції російсько-української війни, повномасштабний період якої триває уже три роки й одинадцять місяців. >>

  • Не росія, а московія; не росіяни, а москалі

    Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>

  • Як нам відхреститися від росії

    Мабуть, захмарним цинізмом буде твердження про те, що чим більше українських дітей зачепить ця війна з росіянами, тим довшим буде той відрізок часу, якого нам повинно вистачити, щоб повністю відхреститися від росії. >>