Мінкультури здало в оренду приміщення держзаповідника «Бабин Яр» проросійському приватному центру

Для створення Музею жертв Бабиного Яру в межах Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю будівлю колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища в Києві Міністерство культури та інформаційної політики України погодило передати в оренду Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр».

Цю інформацію орендарі (а це — скандально відома структура під патронатом зятя Леоніда Кучми Віктора Пінчука, з грошима бізнесменів, які заробили собі капітал у Росії) поширили 31 грудня, що може свідчити про те, що не надто хотіли привертати увагу до факту, оголосивши про нього в час активізації всезагального новорічного святкування.

Реставрація пам'ятки архітектури місцевого значення (1892), яку вже намагалися привласнити собі інші спритники — добротного двоповерхового особняка немалої площі в Києві на вулиці Юрія Іллєнка (ще донедавна Мельникова), мала закінчитися ще 30 травня 2020 року.

Не завершилася донині — і це є свідченням фіаско нинішньої влади у питанні вшанування пам'яті жертв двох тоталітарних режимів, сталінського та гітлерівського, яких для страти живими зганяли в урочище Бабин Яр, чи привозили туди вже бездиханні тіла.

Бо від 25 червня 2020 року, коли на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відбулася робоча нарада за участі міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка й керівника Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, було достатньо часу, щоби не лише про сподівання про створення державного музею до 80-х роковин трагедії у Києві розповідати, а робити справу.

Чи стане державно-приватне партнерство у справі створення Музею жертв Бабиного Яру ефективним інструментом для залучення інвестицій? І чим наповнять місце пам'яті?

Питання логічні, зважаючи на вже багаторічні скандали, пов'язані в Україні, проти якої РФ веде війну восьмий рік, із  прізвищами художнього керівника приватного Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр» російського громадянина Іллі Хржановського та спонсорів із російським капіталом: Михайла Фрідмана, Германа Хана, Павла Фукса.

Є підстави сумніватися, що чисті помисли в тих, хто нині заявляє про створення музею в орендованому приміщенні державного заповідника.

Хоча б тому, що приватники в 2017 році повідомляли, що відкриття ними створеного музейного простору заплановано на 2021-й — до 80-х роковин трагедії. Лунали обіцянки (також ще до оренди приміщення) запустити сучасний інноваційний музей у 2025-2026 роках.

«Ми проінвестуємо тільки в архітектурне рішення протягом наступних трьох років близько 5 мільйонів євро», — прокоментував нині гендиректор приватного центру Максим Яковер.     

«Мені доводилося пояснювати багато разів, що такі ініціативи не можуть бути успішними, якщо вони державні... У підсумку це приватні незалежні проєкти. Тільки у такий спосіб це може бути успішним. Тому ми хочемо якомога більшої участі держави як партнера, ми вітаємо присутність представників держави на всіх рівнях, на всіх обговореннях. Але дуже важливо зберегти незалежний характер цієї ініціативи, беручи до уваги всесвітній досвід», — казав у жовтні 2021 року на пресконференції членів наглядової ради приватного центру «Бабин Яр» її голова Натан Щаранський, 73-річний уродженець Донецька (Сталіно), який навчався у Московському фізико-технічному інституті, дисидент, який після обміну на радянського розвідника з 1986 року мешкає в Ізраїлі, де зробив успішну політичну кар'єру. Звичайно, приватний фонд може хотіти якомога більшої участі Української держави як партнера.

Утім досвід, зокрема, Польщі й Ізраїлю показують, що у питаннях національної пам'яті визначальною є саме держава. Чиї б руки тимчасово не керували Україною і яким би чином не намагалися відтяпати завуальовано на перспективу собі київської землі спритники — держава не має бути «на підхваті».

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» був створений у 2007 році за президентства Віктора Ющенка. Нині в. о. директора там Роза Тапанова — юристка за фахом.

На одному із сайтів зазначається, що вона є «спеціалістом з усіх питань, що стосуються будівництва та операцій з нерухомістю, а також фінансування та інвестицій».

Працювала, зокрема, в адвокатському об'єднанні «Міжнародна правнича компанія», засновником та співвласником якої до 2019 року був голова офісу президента Андрій Єрмак; юридично супроводжувала кінопроєкти, які він продюсував. Тобто в. о. директора НІМЗ «Бабин Яр» — з команди проросійського посадовця.

Євдокія ФЕЩЕНКО