Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
Павло Гнатович Житецький.
Сьогодні 189 років з дня народження видатного діяча української науки та культури — Павла Гнатовича Житецького.
Про це нагадує газета Україна молода.
Він народився 4 січня 1836 року на Полтавщині. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, довгий час викладав у Колегії Павла Галагана.
Цей філолог, педагог і громадський діяч залишив вагомий внесок у становленні української мови та літератури, що дає підстави вважати його першим істориком української мови.
Автор майже 30 ґрунтовних праць з історії української мови, літератури й фольклору. Зробив вагомий внесок у розробку принципів і критеріїв українського правопису. Обґрунтував концепцію безперервного розвитку українського народу, його мови й культури із часів Київської Русі.
Досліджував історичну фонетику української мови, автор «Нарису звукової історії малоруського наріччя». Павло Житецький написав першу в українському мовознавстві ґрунтовну працю з історії фонетики української мови, у якій, зокрема, «ѣ» трансформовано в «і», що зблизило українську з європейськими мовами.
Вивчав Пересопницьке Євангеліє, першим показав значення «Енеїди» Івана Котляревського для формування нової української літературної мови. Автор шкільних підручників: «Теорія твору з хрестоматією», «Теорія поезії», «Нариси з історії поезії».
Його внесок як педагога також є дуже вагомим. Павло Житецький викладав у школах та університетах, формуючи нові покоління українських науковців та інтелігенції. Він був активним громадським діячем, який боровся за збереження української культури в умовах утисків і заборон.
Його праці актуальні й нині, адже вони надихають нас берегти й розвивати українську мову як важливий елемент нашої національної ідентичності, культури та незалежності.
Ми маємо шанувати спадщину видатних українців, оскільки їхні досягнення та боротьба за українську ідентичність заклали основу сучасної незалежної України.
Як повідомляла УМ, сто років тому народився письменник Анатолій Дімаров.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>