Скульптури з Бучацької ратуші на Тернопільщині внесено до переліку 12 об’єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення.
Оприлюднила цей перелік Europa Nostra — загальноєвропейська федерація асоціацій, створена з метою популяризації й захисту культурної спадщини і природного середовища, а відбирала об’єкти міжнародна консультативною група, до складу якої входять експерти з історії, археології, архітектури, консервації, аналізу проєктів i фінансів у рамках Програми «7 в найбільшій небезпеці-2022» (7 Most Endangered Programme 2022).
Бучацька ратуша, зведена в середині XVIII століття у стилі бароко та рококо (архітектор Бернард Меретин), унікальна тим, що її скульптором був славнозвісний Іоанн Георг Пінзель, якого називають Мікеланджело українського бароко.
Саме його геніальними творіннями була прикрашена будівля, однак вони дуже постраждали у великій пожежі 1865 року, а далі свою чорну справу робила вже людська байдужість... Згідно з архівними джерелами, всього фасад свого часу прикрашали 14 статуй-образів з біблійної та античної міфології.
Частково збереглося з них 9, такі, зокрема, як «Геракл роздирає пащу Немейському левові», «Геракл убиває Лернейську гідру», фігури бога морів Посейдона та легендарного Давида, що переміг велетня Голіафа. Зараз на самій ратуші немає жодної скульптури, їхні фрагменти зберігаються у виділеному Бучацькою міською радою приміщенні.
Будівля ратуші вже тривалий час перебуває на реставрації; скульптурні композиції та частини пошкоджених статуй потребують консервації та реставрації спеціальними методами із залученням знавців та чималих коштів.
Тому за ініціативою небайдужих громадських активістів міська рада Бучача і подала номінацію «Скульптурні композиції Бучацької ратуші» до Програми «7 в найбільшій небезпеці»-2022.
Ця програма надає гранти у 10 тисяч євро для кожного об’єкта, внесеного в перелік, «з метою посприяти здійсненню узгодженої діяльності для порятунку об’єкта, що є в небезпеці».
У більшості випадків перелік таких об’єктів слугує каталізатором і стимулом для мобілізації необхідної державної або приватної підтримки, включаючи фінансування. Тобто з’явилася чергова надія (чи не остання?) врятувати шедеври Пінзеля.