Садибу Зеленських у Києві знесли незаконно – КМДА
Садибу звели у 1890 році та знищили через 134 роки. >>
Євген Чикаленко (внизу праворуч) серед однодумців. (Архівне фото.)
21 грудня минає 160 років від народження Євгена Чикаленка.
Це його знаменита фраза: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини кишені».
Символічно, що Євген Чикаленко народився того року, якого помер Тарас Шевченко. Вони — постаті різних епох.
Тарас Шевченко народився у сім’ї бідного кріпака, а Євген Чикаленко — у сім’ї багатого поміщика. Проте їх об’єднує одна спільна місія. Вони кожен у свій час врятували українську еліту від повного зросійщення.
Шевченко зробив це своєю геніальною творчістю і життєвим подвигом, Чикаленко — меценатським подвижництвом та активною публіцистичною діяльністю.
Євген Чикаленко заснував та на свій власний кошт протягом восьми років видавав єдину в російській імперії українськомовну щоденну газету «Рада», яка будила та гуртувала українську інтелігенцію, чим готувала її до Української революції 1917—1921 років.
За свідченням дослідників, для підтримки видання доброчинець вклав більше 80 тисяч рублів, тоді коли добра корова коштувала в ті часи 8-9 рублів.
Він створив фонд підтримки письменників, який допомагав вижити Іванові Франку, Михайлові Коцюбинському та іншим літераторам. Коштами Євгена Чикаленка було видано відомий «Словарь...» Бориса Грінченка та інші російсько-українські словники.
Він поширював серію своїх брошур для селян під спільною назвою «Про ведення сільського хозяйства», п’ять років чекаючи дозволу царської цензури на їх видання українською мовою. Вклав 25 тисяч рублів у спорудження «Академічного Дому» у Львові.
Саме Євгенові Чикаленку належала ідея скликання Центральної Ради. Спочатку йому було запропоновано її очолити. Але він відмовився на користь Михайла Грушевського, якого запросили повернутися з Москви.
Якби не Євген Чикаленко зі своїми ідеями і великими грішми, багато імен українців, які нині фігурують у підручниках історії і на мапах Києва та інших міст, там не з’явилися б. Cучасники називали цього діяча творцем Української революції 1917—1921 років.
Євген Чикаленко був агрономом. У своєму селі Перишори, куди його заслала була царська поліція, він досягав рекордних урожаїв, виручку з яких спрямовував на українську національну справу.
У своїх брошурках він учив селян розумно вести свої господарства. Цей достойник є нині актуальнішим, ніж був колись, бо він є прикладом служіння українському національному відродженню.
Садибу звели у 1890 році та знищили через 134 роки. >>
Верховна Рада України в четвер, 18 липня, прийняла закон, який забезпечить добудову Національного музею Голодомору-геноциду коштом уряду Канади. >>
В Києві у приміщенні Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану відбулася лекція-обговорення, присвячена 120-й річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в’язня Аушвіцу та автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського. >>
Українські та закордонні ЗМІ неодноразово писали про переслідування в Україні науковців, які займаються дослідженнями найбільшого злочину геноциду українців, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом. >>
Першу книгу про попереднього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного випускає Харківське видавництво Vivat. >>
Київська міська рада визначила ще 53 пам’ятники і знаки, що відображають радянські та російські пропагандистські наративи і містять недостовірну історичну інформацію. >>