Григорію Савичу було б затишно: до 300-ліття Сковороди у центрі Харкова з’явиться «Філософський сквер»

Через рік, до 300-ліття Григорія Сковороди, у центрі Харкова з’явиться «Філософський сквер» з амфітеатром для світоглядних дискусій.

Автори ідеї вже продемонстрували загалу готовий проєкт, ще раз підтвердивши свій намір вшанувати пам’ять видатного земляка в рамках сучасної концепції.

Над її створенням наразі працюють відомі музейники, краєзнавці, історики, архітектурна школа Олега Дроздова і група харківських меценатів, які зголосилися підтримати підготовку до ювілею ідейно і фінансово.

Найбільш знакові роботи наразі тривають на території музейного  комплексу в Сковородинівці. Тут вирішили не просто влаштувати чергову реставрацію з ремонтом дороги та котельні, а суттєво змінити зміст і форму історичної пам’ятки.

«Нова концепція радикально відрізняється від того «чиновницького» варіанта, який планувався раніше, — повідомив виконуючий обов’язки голови ХОДА Олександр Скакун. —  Нове бачення комплексне. Воно не тільки про споруди та територію. Воно — про філософію цього місця, його енергетику, його історію».

Цікаво, що ідейним натхненником нового підходу став бізнесмен Денис Парамонов. Він пожертвував на проєкт мільйон євро і запропонував збудувати на території комплексу фонтан «Нєровноє всєм равєнство», ескіз якого створив сам Сковорода. 

За словами директорки музею Наталії Мицай, колись цей філософсько-архітектурний шедевр планували звести у Харкові, але не склалося. Отож тепер він стане справжньою родзинкою оновленого музейного простору.

До ювілею тут також планують реставрувати дві будівлі, що збереглися з ХІХ століття. В одній iз них — коморі — вже розібрали цегляні прибудови, оголивши первісні дубові стіни.

Ця споруда так і залишиться в автентичному вигляді, ставши літньою виставковою залою. А в іншій історичній будівлі — конторі, де були апартаменти управителя цією садиби, — після реконструкції діятимуть майданчики для проведення різних заходів у холодну пору року.  

Паралельно вестиметься і дослідницька робота.

«На картах видно, що між конторою і коморою розташовувалася група будівель, фундаменти яких точно залишилися, — каже архітектор Олег Дроздов.

— Їх можна знайти і відновити, аби пересвідчитися, який вигляд мала садиба. Відомо, що на початку ХІХ століття тут було збудовано масштабну церкву. Був також будинок священника поблизу сьогоднішньої могили Сковороди і родинний склеп Ковалівських. Все це потрібно знайти».  

Але є наразі й проблеми. До сьогодні, наприклад, ще не вирішена доля будинку у селищі Бабаї, де також любив бувати мандрівний філософ.

Попередні ювілеї мислителя чомусь не надихали місцеву владу на порятунок цієї історичної пам’ятки, тому вона перебуває в аварійному стані.

Депутати місцевої селищної ради зверталися до Кабміну з проханням включити будівлю до проєкту «Велика реставрація», але не пощастило. Тепер в регіоні шукають гроші самостійно.