Острозькі спудеї — перші: найяскравіші сторінки історії знаменитої академії до її 445-річчя

Історія вищої освіти України, як відомо, розпочинає свій відлік з Острозької академії, якій з моменту заснування уже 445 років.

Тож тепер Національний університет «Острозька академія» провів низку заходів, приурочених своїй поважній даті — першого закладу вищої освіти Східної Європи Острозької слов’яно-греко-латинської академії.

Зокрема, представили оновлену експозицію музею — результат втілення проєкту «Острозька академія: 445 років історії вищої освіти в Україні» в межах партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму.

А ключовою подією став Острог Forum-2021 за участі дипломатів та державних очільників різного рівня.

Утім незайве нагадати віхи історії вищого навчального закладу, який заклав основи якісної університетської освіти.

Гальшка Острозька — перша жінка-меценатка вищої освіти

Могутній князь Василь-Костянтин Острозький у своєму стольному граді заснував 1576 року Академію — першу вищу школу всієї Східної Європи, яка показала гідний приклад і зробила перший крок на ниві затвердження освітньої традиції на українських теренах.

Створення школи вищого типу, подібної до західноєвропейських університетів та академій, дало значний імпульс до відродження й оновлення культури та освіти на руських (від назви Русь, тобто українських) землях.

Будучи одним із найбагатших магнатів свого часу, князь Острозький опікувався матеріальним забезпеченням наукового центру в Острозі. Вагому фінансову допомогу Академії надала племінниця князя — княжна Гальшка Острозька. Підтримавши ідею свого дядька, вона заповіла на розвиток Острозької академії «...шість тисяч кіп грошей лічби литовської», завдяки чому ввійшла в історію як перша жінка-меценатка вищої освіти в Україні.

Для навчання студентів князь Василь-Костянтин Острозький вперше зібрав учених із різних країн Європи, в тому числі випускників Ягеллонського і Падуанського університетів. В Острозькій академії вперше в українському шкільництві було впроваджено викладання латиною, грецькою та церковно-слов’янською мовами.

Острозькі спудеї перші на українських теренах почали вивчати сім вільних мистецтв — науки, які становили основу тогочасної європейської освіти.

Знання з граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики готували студентів до освоєння вищих наук — богослів’я, медицини та філософії. Вихованці Академії ставали вчителями, літераторами, друкарями, церковними діячами, котрі поширювали здобуті в Острозі знання в Україні та за її межами.

Брат Северина Наливайка – викладач, Петро Конашевич-Сагайдачний — випускник

Першим ректором Академії був Герасим Смотрицький — видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник-полеміст, поет. Викладацькою діяльністю тут займалися літератор Дем’ян Наливайко — брат Северина, ватажка козацько-селянського повстання 1593—1596 рр.; грецький вчений та релігійний діяч, випускник Падуанської академії Кирило Лукарис (певний час — ректор академії, згодом Александрійський, а пізніше — Константинопольський патріарх); астроном, математик, доктор медицини, випускник Краківського і Падуанського університетів Ян Лятош; грецький вчений та релігійний діяч Еммануїл Мосхопуло; випускник Падуанської академії Никифор Парасхос-Кантакузен та інші.

Серед випускників Академії — гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний; перший ректор Київської Братської школи (з якої постала Києво-Могилянська академія) Іов Борецький; лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, котрий розвинув книгодрукування в Києві; видатний учений, письменник, автор першої граматики церковнослов’янської мови Мелетій Смотрицький; творець знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський; відомий церковний і культурний діяч Ісакія Борискович. І список достойників можна ще довго продовжувати.

Впорядковані за темами в алфавітному порядку

Для потреб Академії князь Василь-Костянтин Острозький запросив до Острога відомого друкаря Івана Федоровича. Острог став містом гідного застосування його хисту.

З ініціативи князя разом з Академією активну діяльність розгорнули друкарня й коло вчених, які гідно працювали на ниві перекладу біблійних текстів церковнослов’янською мовою. Книги, які побачили світ в Острозі, були першими у своєму сегменті й дуже прогресивними на той час.

Острозький Буквар, 1578 р., цікавий тим, що був надрукований грецькою та церков­нослов’янською мовами. Крім того, він складався з греко-слов’янської читанки та, власне, Букваря з алфавітом. Мистецьке оздоблення титульного аркуша було застосовано вперше саме в Букварі.

Книга Нового Завіту, 1580 р., — це перше серед слов’янських видань поєднання в одному томі старозавітного Псалтиря і Нового Завіту. Важливо, що книга надрукована в малому форматі й була призначена не для церковного, а для домашнього вжитку або як книга для навчання у школах.

«Книжка (книжиця) собрание вещей нужнейших», 1580 р., — перший в історії кириличного книгодрукування алфавітно-предметний покажчик. Цитати з Псалтиря й Нового Завіту впорядковані за темами в алфавітному порядку. Така прогресивна на той час праця була здійснена одним із діячів Острозької академії Тимофієм Михайловичем.

«Хронологія» Андрія Римші, 1581 р., — перший друкований календар на українських землях, а також перший друкований поетичний твір, написаний кирилицею. Тут містяться назви місяців церковнослов’янською, староєврейською та «простою» розмовною мовами. Крім того, до кожного місяця розміщено дворядковий вірш про якусь біблійну подію.

Острозька Біблія, 1581 р. — грандіозна й багатолітня праця вчених Острозької академії та Івана Федоровича над перекладами текстів Святого Письма була завершена 12 серпня 1581 р. Тоді світ побачила перша повна друкована Слов’янська Біблія.

Острозька Біблія — перше в Європі науково-критичне видання біблійних текстів, під час упорядкування якого було використано надзвичайно багато джерел церковнослов’янською, грецькою, латинською, староєврейською, польською, чеською мовами.

Ця книжка — визнаний шедевр світового книго­друкування. Спеціально для друку Біблії Іван Федорович виготовив шість шрифтів — чотири кириличні і два грецькі. Книга багато оздоблена ініціалами, заставками та кінцівками, яких налічується понад 1400.

Острозька Біблія містить 628 аркушів, тобто 1256 сторінок, де розміщено 3 млн 240 тис. друкованих знаків без жодної помилки. Вірш на герб князя Василя-Костянтина Острозького авторства Герасима Смотрицького — перший зразок геральдичної поезії на українських теренах.

Уперше надрукували книжки «простою» мовою

На тлі ідеї Берестейської унії значно пожвавішала полеміка між Західною та Східною церквами. Першим осередком дискусій став Острог.

Праці, які вийшли з-під пера острозьких учених, започаткували новий в Україні жанр полемічної літератури й піднесли його на небувалу височину, відкрили нові можливості використання церковнослов’янської та розмовної «руської» мови, яку вперше так широко було використано в полеміці.

1587 року вийшли друком роботи Герасима Смотрицького «Ключ Царства Небесного» та «Календар римський новий». Твори цього автора — перші друковані в Україні не церковнослов’янською, а «простою» мовою.

Нормуванням української книжної мови займався відомий поет, викладач Острозької академії Дем’ян Наливайко. Він послідовно супроводжував церковнослов’янські тексти перекладами українською мовою.

В Острозі 1606 року вийшов Требник із «предмовою» Дем’яна Наливайка «руською» мовою, а наступного — двомовний (церковнослов’янсько-український) збірник «ЛЂкарство на оспалый умысл чоловЂчий», який включає передмову авторства Дем’яна Наливайка.

У 1618-1619 роках випускник Академії Мелетій Смотрицький опублікував «Граматику». Ця праця значно вплинула на розвиток філологічної науки різних слов’янських народів. Вона впродовж бага­тьох десятиліть слугувала основним посібником для вивчення церковнослов’янської мови в Україні й Білорусі.

Чому сповна не можемо відродити історичну пам’ять

Свого часу Михайло Грушевський писав, що Острозька академія упродовж ХVІ—ХVІІ століть була відома як «перше огнище нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя».

Ректор Національного університету «Острозька академія», професор Ігор Пасічник вважає, що історію пишуть здебільшого науковці в Києві, які ділять її на регіональну та столичну.

На превеликий жаль, потужна історія Острозьких, яких Іван Огієнко називав найуспішнішими князями, та інтелектуальна історія Острозької академії до цього часу все ще залишаються в тіні.

Ігор Пасічник каже: «Важливо, що сучасні вчені постійно відкривають нові історичні імена, нові подвиги, пов’язані з історією Острога та Острозької академії. Досить згадати перемоги військ під проводом князя Костянтина Івановича Острозького в битвах під Вишнівцем (1512 р.) і під Оршею (1514 р.), перемогу в битві під Хотином за участю випускника Острозької академії Петра Конашевича-Сагайдачного.

Він фактично створив Українську козацьку державу як прообраз України. Також не забуваймо і про випускника Академії Северина Наливайка, який мав унікальні військові здібності й міг філігранно працювати як шаблею, так і мізками. Саме він був головнокомандувачем військ князя Василя-Костянтина Острозького.

Як на мене, то пам’ятники князям Острозьким мають бути не лише в Польщі чи Литві, а й в інших європейських країнах, адже завдяки військам під їхнім командуванням не вдалося загарбникам пограбувати Європу. Нації апріорі не може бути притаманний патріотизм, якщо в неї відбирають перемоги та інтелект.

За радянських часів нам навмисно ампутували історичну пам’ять про Острозьку академію, князів Острозьких і загалом про все величне, пов’язане з Україною. А насправді Острозька академія стала міцним підґрунтям для створення низки навчальних закладів того часу, зокрема й Києво-Могилянської академії, Київської Братської школи. До того часу, доки історія князів Острозьких, Острозької академії та Острога як стольного града не буде вписана в загальну українську історичну канву, ми не можемо говорити про повноцінну історію України».