Видавництво «Орієнтир» у 2019 році видало збірку творів одного з провідних членів Організації українських націоналістів Ореста Чемеринського (писав під псевдо Ярослав Оршан).
Збірку відкриває праця «Де стоїмо?». Праця містить низку практичних проблем стосовно організації націоналістичного руху.
Ось одна з настанов праці: «Суворість і нетолерантність, скорість і категоричність рішень, відвага казати — так або ні, а не так або так; подавання нації правд до вірування, а не до роздумування — дальші вимоги для тих, що вхоплять керму української історії».
Це не деморалізуюче, не руйнівне для українського суспільства — «какая разніца!».
«Українська національна революція, — зазначає Ярослав Оршан, — матиме свою «контрреволюцію», «реакцію» чи як би її не називали... Реакцією чи контрреволюцією для українського націоналізму буде все, що протиставить себе в меті або шляху до неї, або шляхам реалізації націоналістичної революції й спрямовує волю здебільшого до минулого стану речей як ідеалу».
Хоча праця написана наприкінці 1937 року, залишаються актуальними переконання автора: «Ідея націоналізму — це сьогодні у світі, перш за все, боротьба з найбільшим ворогом усіх націй взагалі і нашої зокрема, Москвою й більшовизмом».
У 1941 році Ярослав Оршан у складі похідної групи ОУН прибув у Київ і очолив інформаційно-пропагандистську роботу на Наддніпрянщині, працював співредактором київської газети «Українське слово».
Двічі його заарештовувало гестапо. А в лютому 1942 року у віці 32 роки його розстріляли фашисти в Бабиному Яру разом із дружиною Дарією Гузар-Чемеринською та іншими провідними українськими націоналістами.
Видання «Орієнтир», яке засноване ветеранами російсько-української війни, видало також твори класиків українського націоналізму — Миколи Міхновського, Миколи Сціборського, Юрія Липи, Михайла Колодзінського, Ярослава Стецька.
У постгеноцидній постколоніальній Україні праці цих авторів, а також Степана Бандери, Донцова, Чемеринського мають вивчатися у навчальних закладах.
Це сприятиме зростанню національної свідомості українців, їх усвідомленому відповідальному делегуванню влади. І з часом українці обиратимуть у владу ідеологічно освічених державників, а не всіляких пройдисвітів.
Віктор РЯБЧЕНКО
Київ
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
