У Глазго відкрилася світова конференція з клімату: найбільші забруднювачі Путін та Сі Цзиньпін не приїхали

У столиці Шотландії Глазго в неділю, 31 жовтня, розпочала роботу головна глобальна конференція з кліматичних змін (COP26).

Це вже 26-й форум під егідою ООН. Він мав відбутися ще восени минулого року, але його перенесли через пандемію COVID-19.

Офіційно зустріч називається 26-ю сесією Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Цей міжнародний договір охоплює 197 сторін — майже всі країни світу.

Відкриття COP26 у неділю було формальним, оскільки основна робота конференції почалася у понеділок, 1 листопада, коли світові лідери прибули на дводенний вступний саміт.

Триватиме робота COP26 до 12 листопада. Форум розпочався з хвилини мовчання на вшанування пам’яті жертв коронавірусу.

У саміті візьмуть участь понад 100 глав держав та урядів з усього світу, включаючи президента США Джо Байдена, президента Франції Еммануеля Макрона, прем’єр-міністрів Італії та Канади — Маріо Драгі та Джастіна Трюдо, голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн та багатьох інших.

Загалом лише на початок конференції до Глазго прибули 25 тисяч людей — політики, науковці, журналісти, представники некомерційних організацій та бізнесу.

Натомість форум проігнорували лідери двох з п’яти країн — найбільших забруднювачів довкілля: Володимир Путін з Росії та Сі Цзиньпін з Китаю. За три дні до саміту ООН Китай представив свій національний план протидії глобальному потеплінню.

Згідно з документом, обсяг викидів, що виробляються країною, досягне піку до 2030 року. Цей план розчарував кліматологів. Експерти вважають, що декларовані наміри Китаю недостатньо амбітні для запобігання кліматичній катастрофі.

У Росії уряд прибрав орієнтири щодо виходу на вуглецеву нейтральність до 2050 року. Питання було знято, щоб «економіка не зазнала зайвих втрат», — пояснювали в міністерстві економічного розвитку.

Незадовго до COP26 Володимир Путін вказав на мету досягнення нейтральності за викидами — «до 2060 року». У Глазго російська делегація має намір, зокрема, захищати атомну енергетику, яку вона вважає зеленою. Такий підхід критикують у «Грінпісі».

Стосовно США, які також відповідальні за значну частку викидів, амбітний інфраструктурний план Джо Байдена, який передбачає боротьбу з кліматичними змінами, був заблокований Конгресом. Тому демократ Байден, який повернув США до Паризької угоди, їде до Глазго фактично з порожніми руками.

Країни, що уклали Паризьку угоду, кожні п’ять років зобов’язані оновлювати план дій щодо досягнення скорочення викидів парникових газів. Утiм за декілька тижнів до початку саміту виявилось, що Китай, Індія та Саудівська Аравія ще цього не зробили.

Лідером у справі боротьби зі змінами клімату вважається Європейський Союз, який зобов’язався виконати конкретні кроки для радикального скорочення шкідливих викидів в атмосферу до 2030 року, що відкриває дорогу до «чистого нуля» до 2050 року.

У неділю у Ватикані Папа Римський Франциск закликав усіх віруючих планети молитися про те, щоб світові лідери «усвідомили страждання всіх бідних людей через потепління клімату».

Голова СОР26 Алок Шарма назвав цю конференцію «нашою останньою, найкращою надією на те, щоб не дозволити глобальній температурі піднятися вище 1,5 градуса за Цельсієм».

Вчені кажуть, що шанси на досягнення мети, наміченої в Паризькій кліматичній угоді 2015 року, зменшуються. Планета вже нагрілася на більш ніж 1,1°C, і поточні прогнози, що ґрунтуються на запланованому скороченні викидів протягом наступного десятиліття, припускають, що до 2100 року температура підніметься на 2,7°C.

Експерти попереджають, що кількість енергії, що вивільняється при цьому, розтопить більшу частину льоду на планеті, підвищить рівень світового океану і значно збільшить ймовірність та інтенсивність екстремальних погодних явищ.

Головний виклик конференції — домовитися про конкретні заходи, які дозволять досягти цілей Паризької угоди 2015 року, яка замінила Кіотський протокол. А саме — стримати приріст середньої температури на планеті «набагато нижче» 2 градусів Цельсія і докласти зусиль, щоб обмежити зростання температури 1,5 градусами Цельсія.

Конференція має «спонукати» країни відновлювати вже постраждалі екосистеми, створювати стійку інфраструктуру та сільське господарство.

Для цього, як зазначають організатори, розвинені країни повинні виконати свою обіцянку, дану ще 2009 року, — виділяти з 2020 року не менше 100 мільярдів доларів «кліматичного фінансування» країнам, що розвиваються.

Саме бідні країни відчувають на собі найбільше наслідків змін клімату, хоча самі роблять не так багато шкідливих викидів.

Нагадаємо, що на минулій конференції з клімату, яка відбулася у 2019 році в Мадриді, делегати країн так і не змогли досягти компромісу та підписати угоду про ринок квот на емісію СО2.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш вважає, що є серйозна небезпека провалу конференції в Глазго. Він наголосив на важливій ролі дер­жав, які входять до «Великої двадцятки» і на частку яких припадає 80% світових шкідливих викидів.

«Глазго має стати переломним моментом. Ще не пізно, але треба діяти зараз», — закликав голова ООН.