Ігор Руденя на персональній виставці у Києві. (Фото автора.)
У столичному Будинку художника два тижні експонувалися картини Ігоря Рудені, який залишив свого часу Київ та оселився у селі Ладижичі в Чорнобильській зоні.
Це якихось 20-25 км від ЧАЕС, офіційно: нежитловий населений пункт в Іванківському районі Київської області з 1999 року. На час страшної радіаційної аварії на атомній електростанції в селі мешкало близько пів тисячі осіб.
Нині 37-річний Ігор Руденя, наймолодший самосел у Чорнобильській зоні, розказує: навчався в КНУ імені Тараса Шевченка, здобував економічну освіту, а потiм примандрував у Ладижичі ранньої осені 2005-го. А ще трохи більше ніж за рік гуашшю намалював свій перший пейзаж.
На тепер у творчому доробку непрофесійного художника понад сім десятків картин, виконані різними техніками. Малює переважно в теплу пору, бо в холодну не може прогріти досить добротне помешкання опаленням груби настільки, щоби прохолодою не сковувало руки.
У квітні цього року Ігор Руденя взяв участь у виставці про життя Чорнобильського Полісся «Темний Рай». Тоді вперше його роботи були представлені в онлайн-форматі.
Молодий чоловік за останні 16 років кілька разів виїздив із Ладижичів облаштовувати особисте життя. Мабуть, тому на полотнах зустрічаються і панянки. Хоча превалює природа: пейзажі і фантастичні сюжети.
Загалом, майже кожне зображення, над яким працює до трьох місяців, Ігор Руденя супроводжує віршованими словами. На першій персональній виставці «Час зупинити час» у Києві вони слугували ніби анотацією до однієї чи кількох робіт. За назвами це, зокрема, «Білий пагорб», «Осіння любов», «Казка», «Єноти», «Вода зійшла», «Лісовий банкет». «Краса і жадібність».
На одній з останніх картин зображені 4 стихії: Земля, Вода, Повітря й Вогонь. За роботами можна прослідковувати зміну світогляду художника-самоука та вдосконалення його майстерності.
Ігор Руденя на своїй персональній виставці аж ніяк не нагадував Мауглі чи самосела з фільму «Брама». Віджартовується: маскується серед людей подібно до тварин у лісі, щоби не наразитися на несподіванки — вдягає у Києві костюм. Каже, що живе з продажу своїх картин.
Валентина ГРИГОРЕНКО
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
Ніхто із сучасників, напевно, не міг до 24 лютого 2022 року уявити переповнені залізничні вокзали, з яких українці їхали від страшної повномасштабної війни. >>
