Кассандра, Медея та доктор Леонардо. Вистави із шести міст змагатимуться за звання лауреатів ГРИ — 2026
Експертна рада VIII Всеукраїнського театрального фестивалю-премії ГРА визначили фіналістів, які змагатимуться за звання лауреатів. >>
Олександра Екстер із братами Бурлюками в 1912 році та сучасний танцювальний перформанс. (Фото надане організаторами.)
Танцівників із Києва і Нью-Йорка під керівництвом хореографки Стефанії Нолл (США) об’єднав імерсивний перформанс «Екстер. Live», який представили в Мистецькому арсеналі в рамках масштабного проєкту «Футуромарення», презентуючи видання Георгія Коваленка про всесвітньо відому авангардистку.
Формат сontemporary dance — сучасного танцю — народився з бажання не просто дослідити творчість Олександри Екстер, чиїх понад три десятки творчих років були пов’язані з Києвом, а й зробити новий твір, який би став ніби продовженням у часі інноваційних ідей мисткині.
«Наш перформанс про те, як подивитися на мистецтво 100-річної давності поглядом сучасної людини, — прокоментувала хореографиня Стефанія Нолл. — Як 100 років тому Анатоль Петрицький, Олександра Екстер говорили про необхідність подивитися в історію і черпали ідеї з бароко і ще давнішого мистецтва, і прагнули на цій основі зробити щось для майбутнього, так і ми — дивимося назад, на авангард, і створюємо contemporary art. Це дуже захоплюючий процес».
Композиції «Екстер. Live» не мали єдиного сюжету. Кожен танцівник виконував сольну партію: під символом футуризму — прикріпленому до стелі роялем; біля фотозображення на всю стіну Олександри Екстер із братами Бурлюками в 1912 році; біля портрета Михайля Семенка, який закликав не перетворювати на ікону Тараса Шевченка...
«Вони танцюють не про картини Екстер і художників її кола, вони танцюють авангардні ідеї», — уточнила Стефанія Нолл.
Для створення перформансу задіяли сімох українських і трьох американських танцівників — утворилася своєрідна збірна команда з учасників танцювальних колективів Kyiv Modern-Ballet Theatre, Totem Dance Theatre, Ballet BC, Sleep No More. Свої особливості, зрозуміло, мали репетиції на дві країни. І тут варто нагадати, що Олександра Екстер часто працювала в інтернаціональних командах — у Франції, Італії, Росії, Великобританії.
Танцювальні композиції відсилали то до пошуків перших авангардистів — «боротьба з гравітацією», «розподіл ваги в невагомості» (Казимир Малевич), то до театральних персонажів ескізів Анатоля Петрицького та супрематичної композиції Олександри Екстер. Танцювальні рухи контрастували індустріалізованим формам 1920—1930-х років і вигадливим тогочасним декораціям театральних постановок Олександра Хвостенка-Хвостова.
Спеціально для перформансу колекцію XTR створив дизайнер Федір Возіанов, у якій поекспериментував з динамікою зображень.
«Для мене як для дизайнера дуже цікаво попрацювати з творами Екстер у контексті пошуку подібностей та протилежностей між дизайном і мистецтвом», — прокоментував він.
Десять суконь-картин колекції XTR стали рефлексією митця на тему ідей авангарду, деконструкції полотен Олександри Екстер. Варто згадати, що дизайнер уже працював із мистецькими ідеями і формами Казимира Малевича та Олександра Архипенка.
Перформанс «Екстер. Live» та видання україномовної наукової монографії доктора мистецтвознавства Георгія Коваленка «Олександра Екстер» — це проєкт зі спільною назвою «Авангард Олександри Екстер: київський період», який реалізувало видавництво «Родовід» за підтримки Українського культурного фонду та групи РМВА-14 випускників kmbs.
Мисткиня жила і працювала у Києві, Парижі, Одесі, Москві, Санкт-Петербурзі, Венеції. Аліса Коонен (дружина театрального режисера Олександра Таїрова) у своїх спогадах писала: «В її будинку, так само як і в ній самій, впадало в очі цікаве поєднання європейської культури й українського побуту».
Експертна рада VIII Всеукраїнського театрального фестивалю-премії ГРА визначили фіналістів, які змагатимуться за звання лауреатів. >>
До кінця липня на виставці в Народному домі «Просвіта» в історичній Жовкві показують роботи митців візуального сектору, які їх створювали упродовж 10 днів під час резиденції діалогу та відновлення «Відпуст». >>
На святі до відкриття Зальцбурзького фестивалю — одного з найпрестижніших музичних форумів світу — зазвучала українська музика. Фортепіанне тріо №2 Бориса Лятошинського — одного з найвизначніших вітчизняних композиторів ХХ століття виконав ансамбль Lyatoshynsky Trio. >>
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>