Ну що, полетіли! Що дасть українцям угода про «відкрите небо» з ЄС

Минуло два тижні, як в Україні діє угода про спільний авіаційний простір, більш відома як угода про «відкрите небо», або авіабезвіз.

Українські шанувальники подорожей та різноманітних лоукост-перевізників чекали на неї ще з 2014 року, хоча перші обіцянки відкрити небо лунали вже кілька десятиліть тому.

Довга дорога до зірок

Власне кажучи, процес об’єднання українського авіаційного простору з ЄС тривав іще з часів президентства Леоніда Кучми, з 1999 року.

У грудні 2006 року Рада ЄС уповноважила Єврокомісію розпочати переговори з Україною про спільний авіапростір.

У жовтні 2013 року сторони погодили текст угоди, однак підписання заблокували через конфлікт між Великою Британією та Іспанією щодо територіального статусу Гібралтару й аеропорту в ньому. Офіційний Мадрид блокував угоду, оскільки Київ визнавав аеропорт британським.

З початком дії безвізу України з ЄС у 2017 році в Києві очікували й на «авіаційний безвіз», який мав привести до буму подорожей. Підписання угоди очікували найближчим часом, але справа затягувалась.

Після остаточного виходу Великої Британії з ЄС перепони для підписання угоди зникли. У червні 2021 року Рада ЄС погодилася на підписання угоди з Україною, а також із Вірменією, Тунісом і Катаром.

Свій зиск від нього отримали й українці, щоправда, не всі. Вигоду від «відкритого неба», як передбачається, матимуть пересічні авіапасажири, натомість власники вітчизняних авіакомпаній, навпаки, відчують потужну конкуренцію з боку серйозних гравців ринку.

Захист для пасажира

Документ іще мають ратифікувати усі 27 країн-членів Євросоюзу, втім, як передбачається, зроблять це за прискореною процедурою. А тому де-факто українське небо відкриють лише наприкінці нинішнього року.

Також для фіналізації процесу Україна ще має імплементувати до національного законодавства положення 54 регламентів та 6 директив ЄС. Причому угода поширюється не лише на пасажирські, а й на вантажні та поштові перевезення.

Принцип «відкритого неба» — простий. Зараз між Україною та кожною з європейських країн діють двосторонні угоди про повітряне сполучення. Вони встановлюють обмеження на кількість перевізників та щотижневих рейсів.

Угода скасовує ринкові обмеження та пов’язує Україну з внутрішнім авіаційним ринком ЄС: відтепер європейські компанії без обмежень зможуть літати в будь-які аеропорти України. І найголовніше, вони можуть здійснювати внутрішні рейси.

Грубо кажучи, будь-яка німецька, іспанська, британська компанія відтепер може здійснювати рейс Київ—Одеса, Львів—Харків і десятки інших. Адже підписана угода знімає обмеження, потрібен буде лише дозвіл від аеропортів.

Українські авіаперевізники дзеркальних прав — здійснювати будь-які польоти між аеропортами країн ЄС, — на жаль, не матимуть. Тобто, їхня діяльність буде розширена, але водночас із суттєвими нюансами.

Літати між різними аеропортами Євросоюзу українські авіакомпанії зможуть лише за умови, якщо початок чи кінець маршруту буде в Україні. Скажімо, вони можуть здійснювати рейс Київ—Мілан—Барселона, але просто літати на внутрішніх ринках, як-от між містами Німеччини чи Італії, українські компанії не зможуть узагалі.

Прем’єр Денис Шмигаль заявив: «У нас діятимуть такі самі можливості, правила й стандарти в галузі авіаперевезень, як і в держав-членів Євросоюзу. Для українських мандрівників на практиці це означає отримання додаткових прав та фінансових гарантій. Наприклад, у разі тривалої затримки рейсів вони зможуть отримувати від українських компаній компенсації від 250 до 600 євро. Зараз на такі компенсації українські пасажири можуть розраховувати лише в разі, якщо українська авіакомпанія скасує рейс менш ніж за 14 днів до вильоту».

Також перевізника у випадку затримки рейсу зобов’яжуть надати пасажирові харчування та готель. Європейським вимогам також відповідатимуть і вимоги авіабезпеки, аеропортів та авіанавігації до навчання пілотів. Також тепер ЄС визнаватиме українські сертифікати, видані літакам українського виробництва. На думку прем’єра, це може позитивно позначитися на компанії «Антонов», на основі продукції якої влада планує запустити нову вітчизняну авіакомпанію.

«Коли прем’єр підписував цю угоду, я зловила себе на думці, що не буде тепер внутрішніх і міжнародних рейсів. Будуть просто рейси», — сказала віцепрем’єр-міністр Ольга Стефанишина, зазначивши, що угода з ЄС про «відкрите небо» — це велика відповідальність і на ринок найближчим часом зайдуть великі європейські авіакомпанії.

Врятуйте наші крила

Вітчизняні перевізники новацією задоволені не особливо. І не лише через ускладнений допуск до внутрішньо­європейських рейсів.

Наші перевізники є фінансово значно слабшими за європейських чи азійських грандів, а отже, конкурувати їм буде суттєво важче. Про це вони неодноразово писали у ЗМІ ще задовго до новини про «відкрите небо».

«Угода нашкодить українській авіагалузі та не принесе довгострокової вигоди для пасажирів», — стверджує генеральний директор української авіакомпанії «СкайАп» Дмитро Сєроухов, зазначаючи, що, окрім несправедливого доступу до ринків, умови між українською та європейською авіацією надто нерівні.

Наприклад, за його словами, майже всі європейські авіакомпанії під час пандемії каронавірусу отримали фінансову підтримку з бюджету ЄС або з бюджетів своїх країн, а інколи — з обох, тоді як українські — жодної. До того ж, як вважає керівник «СкайАп», угоду про спільний авіаційний простір побудовано таким чином, що враховано економічні інтереси тільки однієї сторони — ЄС.

Також у компанії заявили, що багато з тих норм, що зараз чинні в Україні, мають бути узгоджені з європейськими.

«Серед них, наприклад, нормативи робочого часу екіпажів, сертифікація, проведення аудитів авіакомпаній, нормативи галузевих заробітних плат. Саме на цьому потрібно зосередити увагу держави», — вважають у «СкайАп».

Скептично ставиться до «відкритого неба» і національний авіаперевізник, компанія «МАУ». У його пресслужбі повідомили ЗМІ, що для українських компаній на сьогодні немає проблем з отриманням дозволів на польоти у європейські країни, не вдаючись у деталі угоди.

«Досі так і немає чіткого розуміння можливості здійснення авіакомпаніями України перельотів усередині Євросоюзу», — повідомили в компанії. Раніше очільники компанії також наголошували на нерівних правах для українських та європейських перевізників.

«Українські авіакомпанії й так перебувають у дискримінаційних умовах: ми платимо акциз на паливо, ПДВ усередині країни. Додаткова можливість для іноземних компаній обирати без обмежень пункти вильоту з України додасть для українських компаній ще більше несправедливості, оскільки вони таких преференцій для польотів між містами Європи чомусь не отримали», — заявляв нещодавно гендиректор МАУ Євген Дихне, додаючи, що українські компанії, ймовірно, змушені будуть переорієнтовуватися на інші маршрути, в бік Азії.

Натомість пасажири, які шукають дешеві квитки, про права вітчизняних перевізників думають мало. Їх цікавлять насамперед власні переваги, які здатне забезпечити «відкрите небо». Більше рейсів означає більше конкуренції за пасажира, що має привести до більшої кількості відкритих авіарейсів і дешевших квитків. Деякі експерти навіть прогнозують, що угода дозволить пересадити частину пасажирів з потягів на літаки.

Ще одні потужні бенефіціари спрощення дозвільних процедур — українські летовища. Лібералізація умов перевезення дозволить збільшити кількість літаків, які здійснюють посадку в українських аеропортах. А це — додатковий заробіток насамперед на авіаційних зборах, також свою частку доходу отримає й обслуговуючий сектор — магазини, кафе, відділи прокату автомобілів тощо.

А оскільки українська влада вже кілька років поспіль декларує програму розвитку дрібних регіональних летовищ, то для них прихід лоукостів завдяки «відкритому небу» і може стати тією чарівною паличкою-виручалочкою. Ймовірно, регіональні аеропорти отримають шанси на залучення інвестицій і розвиток.

Приготуйтеся до злету

А от коли саме українські громадяни зможуть дешево літати не тільки до Відня на каву, а й усередині країни, а також користуватися новими міжнародними маршрутами, наразі сказати важко. Експерти зазначають: для споживачів переваги «відкритого неба» також проявляться не миттєво.

Адже, з одного боку, за дуже невеликими винятком — Франція, Нідерланди, Чехія — небо між Україною та ЄС і так було «відкритим». Те, що наразі з’явиться можливість літати в ці країни, не означає, що авіакомпанії туди полетять. Як приклад можна навести ситуацію, коли фактичний авіабезвіз було укладено між Україною і Канадою, але жодного ажіотажу перевізників на ринку не спостерігалося.

Іншими словами, авіаперевізник полетить туди, де він матиме прибуток. А з огляду на це вести мову про ажіотаж на внутрішні рейси наразі не доводиться: якщо ірландському «Райянейру» не вдалося отримати заробіток на внутрішніх рейсах у значно багатшій Польщі, то в Україні з її невеликими відстанями, добре розвинутим наземним транспортом і небагатим населенням це буде зробити ще важче.

Але при цьому, як показала практика, два найбільші європейські лоукост-авіакомпанії — «Візейр» та «Райянейр» — із величезним ентузіазмом поставилися до гармонізації українського авіаційного законодавства з європейським.

Перше слово сказав «Райянейр» — про свій намір суттєвої експансії в Україну й початок роботи ледь не в половині обласних центрів. Виконавчий директор компанії Майкл О’Лірі ще до оголошення про «відкрите небо» заявив: «Єдиний ринок, на який я звернув би увагу, — це Україна. Я думаю, що ми станемо основним інвестором в Україні, коли вона приєднається до європейського «відкритого неба».

Він також додав, що компанія розглядає можливість працювати одразу в 12 містах України та вийти на внутрішній ринок. Якщо О’Лірі не пожартував, то йдеться про понад удвічі більше розширення присутності компанії, — адже сьогодні «райяни» літають у п’ять українських міст.

Тим часом його запеклий конкурент, компанія «Візейр», одразу ж у день підписання угоди анонсував масштабне розширення діяльності в Україні.

А наступного дня після підписання угоди у компанії повідомили про розміщення п’яти нових сучасних літаків на своїй базі в Міжнародному аеропорту «Київ».

Флот авіаперевізника поповнить новий «Ейрбас 321», ця інвестиція дозволить подвоїти обсяг діяльності авіакомпанії в Києві і запропонувати пасажирам нові маршрути зі столиці України до приміського аеропорту Парижа Бове, віддаленого аеропорту столиці Бельгії Брюсселя Шарлеруа, голландського Ейндховена, французької Ніцци, іспанських Барселони, Мадрида, Аліканте, Малаги, Пальма-де-Майорки, португальського Порто, грецької Ханьї (острів Крит) і «двокраїнного» аеропорту Базель—Мюльхаузі—Фрайбург, який має виходи на французьку і швейцарську території.

Також «Візейр» оголосила про розміщення двох нових літаків «Ейрбас 321» на базі у Львові. Новий літак буде задіяний на дев’яти нових маршрутах зі столиці Галичини до Парижа Бове, Мадрида, Ейндховена, Барселони, Брюсселя Шарлеруа, Ніцци, Тревізо, Афін і Салонік.

Таким чином авіакомпанія вже сьогодні, до початку дії угоди, додала чотири нові міжнародні напрямки з України: до Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландів.

А перший рейс із Києва до Парижа Бове стартує вже з грудня цього року. Всього ж авіакомпанія пропонує авіаперельоти за 117 маршрутами в 21 європейську країну з 6 українських аеро­портів.