Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
У відомому фільмі «Ціна правди» Волтера Дюранті зіграв актор Пітер Сарсгаард.
Комітет США з питань обізнаності про Голодомор-геноцид закликає усіх небайдужих підписати петицію до комісії Пулітцерівської премії з приводу відкликання нагороди в галузі журналістики пропагандистові Волтеру Дюранті.
Як ідеться на сайті петиції, Волтер Дюранті, очільник московського бюро газети «Нью-Йорк Таймс», був удостоєний престижної Пулітцерівської премії у 1932 році за свої публікації про програму колективізації Сталіна під назвою «П’ятирічний план».
Саме ця програма «послужила засобом геноциду 7-10 мільйонів українців» (за останніми уточненими даними українських науковців, жертвами Великого Голоду стали 10,5 млн українців).
«Публічно заперечуючи будь-який голод, Волтер Дюранті приватно визнав жорстокість Сталіна, але продовжував брехати, щоб мати доступ до Сталіна», — зазначають автори петиції. — Пулітцерівська премія — це видатна і престижна нагорода, яку вручають гідним журналістам, котрі заробляють свою репутацію правдою. У випадку Дюранті її вручили людині, яка не відповідала критеріям журналістської етики чи стандартам премії, а натомість поширювала неправдиві новини про тоталітарний режим по всьому світу. Голодомор був найбільшим прихованим злочином ХХ століття. Він усе ще не дуже відомий, оскільки його замовчували понад 50 років, а Дюранті заперечував правдивим журналістам і кепкував з них, бо вважався авторитетом щодо всього радянського».
Нагадаємо, що кампанія за позбавлення Дюранті Пулітцерівської премії триває упродовж останніх майже 20 років. Так, у 2003 році після ініціативи української громади та дослідження, проведеного професором Колумбійського університету Марком фон Хаґеном, «Нью-Йорк Таймс» та комісія Пулітцерівської премії дійшли висновку, що «не було чітких і переконливих доказів навмисного обману» для усунення Волтера Дюранті зі списку лауреатів Пулітцерівської премії. А відтак вирішили не відкликати премію.
Хоча в комісії й визнали, що репортажі журналіста мають, за сьогоднішніми стандартами, серйозні недоліки. У листопаді 2007 року маніфестація з вимогою позбавити Дюранті Пулітцерівської премії пройшла у Києві.
Нині громадськість робить чергову спробу відновити справедливість. Підписати петицію можна, зайшовши за посиланням. Наразі її підписали понад 3,5 тисячі осіб. Але петиція має набрати 5 тисяч голосів, аби бути прийнятою до розгляду.
«Через майже 90 років журналістська етика та правда про сталінський геноцид української нації мають бути визнані. Злочини проти людства заслуговують на відповідальність, — наголошують автори петиції. — Позбавлення Волтера Дюранті Пулітцерівської премії було б великим жестом спокути за кривду, вчинену The New York Times та радою Пулітцерівської премії. Відкликати!».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голодомор. Причиною смерті українців вказували їхню національність
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Із релігійної літератури дізнаємося про частину янголів, які збунтувалися проти свого Творця. >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>