Незвичайна знахідка потрапила на очі дослідникам на березі Каховського водосховища, в південній частині мису Стрілка.
Археологи виявили господарську піч, у якій готували їжу наші пращури, що жили на території сучасної України понад тисячу років тому.
За словами учасників експедиції, організованої Національним заповідником «Хортиця», знахідку сміливо можна віднести до часів Середньовіччя, коли лише зароджувалася Київська Русь.
Піч перебуває в аварійному стані, тому важливо моніторити її збереження для наших нащадків — йдеться в офіційному повідомленні Національного заповідника «Хортиця».
Подібні відкриття доводять важливість проведення експедиціій з метою збереження культурно-історичної спадщини України.
Археологи припускають, що 1000-річну піч використовували для приготування таких традиційних для нашої країни страв, як каші, запечена риба й м’ясо, супи, бульйони, відвари з фруктів, а також для випікання хліба — що й підтверджується виявленням поблизу печі спеціальних господарських ям, у які закопували з метою збереження тушки впольованих птахів і тварин.
«Тепер ми з упевненістю можемо сказати, що раціон українців тисячу років тому був схожий iз тим, що їдять сучасні люди, — розповідає один з учасників науково-дослідної експедиції у Херсонській області. — Наші люди надавали перевагу свинині, яловичині та баранині, розводили курей, сіяли рис, пшеницю й жито, щоб пізніше можна було поласувати запашним хлібом».
Зовнішній вигляд стародавньої печі свiдчить про кмітливість наших предків: давні українці сконструювали її у вигляді кола зі злегка скошеним верхом. Основа печі складається з міцного каменю та надійно зацементована глиною, що дозволяло довгий час зберігати високу температуру, необхідну для приготування їжі.
Дослідники переконані, що цей атрибут народного побуту вірою та правдою слугував не одному поколінню людей, адже він зберіг сліди як мінімум трьох серйозних ремонтів.
ДО РЕЧІ
Відзначимо, що діяльність археологів Національного заповідника «Хортиця» дозволяє також яскраво уявити побут українців часів козацької доби. Адже лише за 2021 рік цінними знахідками дослідників стали глиняні люльки, гончарний посуд, вироби зі скла і металу та багато інших предметів часів XVIII століття.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
