Як Фенікс із полум’я: столичний кінотеатр «Жовтень» відсвяткував ­­90-ліття

Київському кінотеатру «Жовтень» виповнилося 90 років: велелюдно 10 вересня на фасаді кінотеатру відкрили пам’ятний знак на честь ювілею та фотовиставку на ­­2­-му­ поверсі, присвячену історії кінотеатру.

А потім у залі «Гегемон» почесними грамотами нагороджували колектив кінотеатру й подарували величезну плазму для фойє.

Також відбулася творча зустріч та допрем’єрний показ українського фільму «Між нами» режисерки Соломії Томащук.

А народження кінотеатру починалося ще до виділення ділянки під будівництво: у 1928 році було проведено всесоюзний конкурс на проєктування культурного закладу.

Перемогу здобув Ной Троцький. Іменитий ленінградський архітектор запропонував досить типовий на той час проєкт для радянського кіно — передбачалася наявність фойє, читальні, приміщень для культурних розваг.

І 20 червня 1929 року — тоді постановою президії Київської міської ради робітничих і селянських депутатів — ухвалили рішення про відведення земельної ділянки для будівництва на розі вулиць Щекавицької та Шолом-Алейхема (нині Костянтинівська) нового Держкіна місткістю майже 700 місць.

Проєкт-переможець було пристосовано до конкретної земельної ділянки відомим київським архітектором Валеріаном Риковим. Саме ці імена увічнені на меморіальній дош­ці.

Того ж року розпочалося будівництво кінотеатру. Будівля кінотеатру «Жовтень» від початку повністю відповідала духу радянського часу та була побудована у стилі конструктивізму, що був дуже популярним у 1920—1930 рр.

На той час це був єдиний кінотеатр, що мав окрему будівлю та свою земельну ділянку; об’єм кінотеатру становив 10,217 м2, а вартість побудови — 312 тис. 600 рублів. Зала мала 680 місць, було п’ять фойє на площі 408 м2, а в підвалі обладнано тир.

Перша прем’єра відбулася 29 січня 1931 року — в міській газеті того дня надрукували оголошення: «Урочисте відкриття сьогодні, о шостій вечора, кінотеатру «Дев’яте Держкіно» ім. Петровського». (Саме такою була перша назва кінотеатру). Після урочистої частини відбулося демонстрування найкращого на той час німого фільму — «Гегемон».

Преса називала кінотеатр «лабораторією пролетарської культури». Із плином часу кінотеатр неодноразово було реконструйовано — будівля змінювалася кілька разів. Але за час свого існування «Жовтень» жодного разу не змінював свого призначення.

У роки Другої світової — працював під назвою «Глорія», а в 1943 році — після визволення Києва, кінотеатр отримав нинішню назву.

Тоді від будівлі майже нічого не залишилося, зникло й обладнання, і меблі. Після відродження в кінотеатра були й інші випробування: один із них — жахливий підпал восени 2014 року.

Сьогодні кінотеатр продовжує політику поєднання мейнстриму та артхаусного кіно з націленістю на європейське та українське кіно.

В 2019—2020 роках продемонстровано понад 50 нових українських фільмів, практично всі, що були випущені на екрани країни.

Регулярно проводяться творчі зустрічі з діячами українського кіно, лекції з кіномистецтва, майстер-класи професіоналів кіно.

Кінотеатр Жовтень багато років поспіль показував програми кінофестивалю Молодість, а в останні два роки  - став основним майданчиком фестивалю.