Кавунова криза: в Україні різко впали гуртові ціни на баштанні, фермери банкрутують

14.09.2021
Кавунова криза: в Україні різко впали гуртові ціни на баштанні, фермери банкрутують

Підприємці, які вирішили цьогоріч заробити на вирощуванні кавунів, ледь зводять кінці з кінцями. (Фото з сайту fruit-ukraine.org.)

У нинішньому році не пощастило фермерам із південних регіонів нашої держави, переважно з Херсонської та Миколаївської областей, які традиційно годували Україну кавунами.

 

Пізнє літо, яке не дозволило розпочати вирощування солодкої ягоди раніше, а також на диво хороший врожай стали причинами того, що пропозиція на ринку вища за попит.

 

Відтак кавуни у гурті продають за нереальні 40-50 копійок за кілограм, а фермери намагаються хоча б якось урятуватися від банкрутства.


Втім не пощастило, як можна бачити з цінової динаміки, тільки їм, — ціни на аграрну продукцію у світі стрімко зростають.

Баштанні за ціною повітря

Цьогорічний літній сезон подарував Україні нову кризу на продовольчому ринку — кавунову. Ціна на солодку ягоду впала настільки, що аграрії віддають урожай практично задарма — за ціною оренди землі.


Такі випадки зафіксували, зокрема, на Херсонщині, де власники, як повідомляють місцеві ЗМІ, готові віддати ціле поле кавунів усього за 15 тисяч гривень, аби «відбити» оренду землі. Зниження попиту серед місцевих жителів і масових закупівельників спричинило потужну кризу ринку збуту баштанних культур.

 

Раніше, ще в середині серпня, аграрії звернулися до покупців із закликом купувати кавуни в селі Михайлівка Скадовського району, просто у виробника, за 70 копійок.

 

Станом на перші числа вересня ціна в тій-таки Михайлівці становила 50 копійок. На ринку у Великих Копанях ціни на кавуни варіюються від 90 копійок до 1 гривні за кіло.


Як кажуть самі продавці, покупець не зацікавлений купувати товар, а 1,5 тонни кавунів треба продавати цілих три дні, що надзвичайно мало у порівнянні з попередніми сезонами.

 

Підприємці з інших міст, які купують на Херсонщині кавуни і дині оптом не перший рік, також знизили обсяги закупівель. Причина — низькі ціни.


Експерти пояснюють кризу одразу кількома факторами. З одного боку, це пізні терміни посіву і збору кавунів, які сталися через дощове літо, а з другого — подвійна кількість валового збору культури.

 

А тому доволі часта ситуація, коли пропозиція перевищує попит, а ринок збуту не готовий до реалізації надлишків виробництва.

Кавуни по-італійськи

До речі, цінові перекоси з баштанними культурами в Україні — випадок аж ніяк не унікальний. Така сама ситуація виникла в Італії, де кавуни і дині продають незвично дешево.

 

Причинами цього є перевиробництво, погана літня погода в регіонах із високим споживанням, обмежений попит з-за кордону і поява нових конкуруючих площ у Східній Європі.


«Усе, що ми робили з травня до кінця липня, пропало з приходом серпня, коли ці типові літні продукти зазвичай мають розкуповувати в найкоротші терміни. Замість цього все пішло не так, як планувалося. Падіння продажів виявилося значним, — каже Сальваторе Лотта, директор з продажу компанії «АгріколаКампаньєзе».

 

— Навіть такі структуровані підприємства, як наше, зазнають втрат. Ми звикли обробляти і продавати від 300 до 500 тонн продукції щодня, але нам не вдавалося підтримувати ці обсяги на постійному рівні в останній місяць. 5-6 сортів кавуна і динь на овочевих полицях не тільки збивають з пантелику споживача, а й створюють ризик компрометації високоякісної продукції, особливо якщо вона продається за цінами, нижчими від собівартості. Все це відбувається, поки ми боремося зі зростанням цін на витратні матеріали».


Комерційна ситуація з кавунами і динями не змінюється, незалежно від сорту. Європейські покупці, особливо з Нідерландів, Німеччини і Швейцарії, вже скоротили свої замовлення, що додатково погіршило ситуацію на італійських ринках.

 

Навіть більше — виробники побоюються, що вони не зможуть продати всю вирощену продукцію, особливо в регіонах, де погода цьогоріч виявилася холоднішою, ніж зазвичай.


Проте італійські виробники баштанних мають принаймні одну суттєву перевагу в порівнянні з українськими — тепліший клімат.

 

І якщо сезон у вітчизняного виробника вже практично закінчився, на Апеннінах він іще у самому розпалі, а виробництво деяких сортів мускатних динь буде продовжено до кінця вересня і, можливо, навіть до першої половини жовтня.

Наїстися, поки не подорожчало

Днями аграрні експерти зафіксували ще й суттєве здешевлення яблук, ціна на них упала більш ніж на третину. За словами економіста Олега Пендзина, нинішній рік є надзвичайно сприятливим для яблук, тож ціни на ці фрукти нижчі у порівнянні з минулим роком на 35-40%.


У столиці лідерами сортів яблук є «Чемпіон», «Слава переможцям» та «Малинівка». Ціни на фрукт коливаються від 10 до 20 гривень за кілограм. Продавці кажуть, що зараз ціни стабільні, але згодом трохи зростуть.


І якщо у минулому році вартість яблук у середньому в Україні становила 26-27 гривень за кілограм, то у нинішньому вона впала до позначки 16-17 гривень за кілограм.

 

«Посприяв зниженню ціни на яблука хороший урожай. Тому на українському ринку переважає вітчизняний продукт. Нині ціна найвигідніша», — продовжує Пендзин, додавши, що після перших холодів яблука почнуть поступово дорожчати.


Ще однією культурою, вартість якої сезонно знизилася, став соняшник. Сьогодні ціни на нього фактично досягли свого дна. Але пояснення тут доволі просте — ціна падає через те, що розпочався сезон збирання. Хоча якщо порівняти з цифрами минулих років, то можна помітити, що у 2021 році вартість культури є вищою.


Так, наприклад, у 2019 році за тонну соняшнику просили 9,6 тис. грн, у минулому в цей період вартість була на рівні 11,5 тис. гривень, а цьогоріч перевищує 16 тисяч. При цьому врожайність на старті сезону становить дві тонни з гектара. Експерти наголошують: традиційно у вересні починається розворот ринку і подальшого зниження ціни не очікується.

Цукор — «золота» жила

Щодо інших аграрних культур, які вирощують в Україні, то ціни на них, як передбачають аналітики, тільки зростатимуть.  Через погіршення прогнозу на врожай у декількох великих країнах-експортерах світові ціни на пшеницю, як повідомили у доповіді Організації Об’єднаних Націй FAO, зросли на 8,8% у порівнянні з попереднім місяцем, перевищивши на 43,5% рівень цін відповідного періоду минулого року.


Ячмінь подорожчав «усього лише» на 9% у порівнянні з липневим показником — через зниження прогнозів виробництва, насамперед у Канаді та США. До речі, підвищення міжнародних котирувань ячменю стало однією з причин зростання цін на пшеницю.


Ціни на кукурудзу, навпаки, трохи знизилися — на 0,9% — завдяки поліпшенню прогнозу на врожай в Аргентині, ЄС і Україні, який дозволив компенсувати зниження врожайності в Бразилії та США.


Але рекорд цінового зростання продемонстрував тростинний та рафінований цукор — його вартість сьогодні перебуває на найвищому рівні за останні чотири роки.

 

Причиною стала втрата врожаю в Бразилії через тривалу посуху та морози у липні-серпні. 

 

За оцінками експертів, у 2021-22-му маркетинговому році виробництво цукру в Бразилії зменшиться на 27% — до 10-річного мінімуму, який становитиме 28 млн тонн. Ситуацію може врятувати хіба що Індія, яка є другим світовим виробником цукру, і ця країна виробить традиційний для неї обсяг у 31 млн тонн.


Але навіть попри це Світова організація цукру прогнозує у нинішньому маркетинговому році глобальний дефіцит цукру на рівні 3,8 млн тонн. Це на 46% перевищить травневий прогноз, де дефіцит оцінили у 2,6 млн тонн.

 

Очікується, що у новому сезоні, який розпочнеться з жовтня, світове виробництво цукру збільшиться на 0,2% — до 170,6 млн тонн, тоді як споживання — на 1,6%, до 174,5 млн тонн.

 

Жовтневі ф’ючерси на обидва види сировини у серпні оновили п’ятирічний максимум, проте потім трохи опустилися в очікуванні поставок бурякового цукру з нового врожаю.


Українські виробники намагаються отримати зиск від цієї тенденції й наростити виробництво. За прогнозом Мін­економіки, у нинішньому маркетинговому році виробництво цукру у нас виросте на третину і становитиме 1,4 млн тонн. Вітчизняні цукровари навіть сподіваються наростити його експорт на дефіцитні ринки.

 

З огляду на перехідні початкові запаси обсягом 422 тис.тонн загальна пропозиція цукру становитиме 1,74 млн тонн, що повністю задовольнить внутрішній попит, який оцінюється у 1,25 млн тонн.

 

Торік, як ми пам’ятаємо, через несприятливі погодні умови в Україні було вироблено 1,1 млн тонн цукру, що на 25% поступається показнику 2019-20-го маркетингового року.


Така динаміка, як передбачають у профільній асоціації, може сприяти зниженню цін на солодкий продукт, який сьогодні коштує у межах 25-27 гривень за кілограм.

Молоко — плюс 7%

В Україні триває зростання закупівельних цін на молоко — через суттєве зменшення пропозиції сирого молока. Лише за серпень вони зросли на 0,3 грн за кілограм.

 

Аналітики вважають, що подорожчання сирого молока в Україні триватиме не менше двох місяців. Крім цього, виростуть і роздрібні ціни на молочну продукцію.


Галузеві експерти стверджують, що головним фактором, який надає підтримку цінам, буде дефіцит сировини, який посилюватиметься і надалі.

 

Одним із головних чинників, який може протидіяти цьому, є негативна рентабельність виробництва молочної продукції у переробників, які опинилися між лещатами вартості сировини й опору з боку торгових мереж. Проте економіка виробництва готової продукції зажадає перегляду відпускних цін, що може стати причиною зростання цін на полицях цієї осені.


Експерти оцінюють, що подорожчання становитиме близько 7%, — піднімати цінову планку вище цього показника виробники наразі не готові, оскільки бояться втратити споживачів своєї продукції.

 

«Це сезонне зростання цін — традиційно з першими холодами молочна продукція додає у вартості через скорочення надоїв», — сказав радник асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа, наголосивши, що наші виробники працюють на межі рентабельності, але при цьому вони не можуть продавати свою продукцію дорожче за імпортну.

ДО РЕЧІ


«Аграрка» дорожчає


Витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-липні 2021 року, як свідчать дані Державної служби статистики, зросли на 34,7% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року: продукція рослинного походження — на 31,5%, тваринного — на 41,3%.

 

Водночас витрати на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, за перші 7 місяців поточного року злетіли на 35,8%.


У липні витрати на виробництво аграрної продукції стали вищими на 2,7% у порівнянні з попереднім місяцем: рослинницької — на 3,5%, тваринницької — на 0,5%.


А ТИМ ЧАСОМ...


Заробити за кордоном

 

Польський уряд готує масштабні податкові пільги для українських трудових мігрантів і підприємців. Йдеться про урядову програму «Польський Лад», яка передбачає, що заробітчани у перший рік після переїзду до Польщі платитимуть удвічі менше податків, ніж польські громадяни. Протягом наступних трьох років вони зможуть отримати назад 50% від податку, сплаченого за попередній рік.
    

«Іноземець, який перенесе свою податкову резиденцію в Польщу, платитиме менший податок на прибуток повних чотири роки. Таким чином Польща хоче затримати у себе, зокрема, і громадян України на тривалий термін. Податкова пільга також охоплюватиме мігрантів, які вперше приїдуть до Польщі. Вони також зможуть протягом чотирьох років платити податки на пільгових умовах», — пояснюють у компанії з міжнародного працевлаштування «Гремі Персонал».


Мінфін Польщі у свою чергу заявляє, що протягом чотирьох років держбюджет фінансуватиме цим людям внески в пенсійний фонд і страхування на випадок хвороби.