Продовження українсько-польського діалогу: на Волині розпочались пошукові роботи
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Виставка «Скіфське золото». (Фото Валентини САМЧЕНКО.)
У Києві за останні тижні відкрили другу виставку, на якій представлено унікальні пам’ятки скіфської доби із зібрання Музею історичних коштовностей України, — «Скіфське золото» у Національному музеї історії України.
Представлено вишукані предмети — це, найперше, про те, яка багатюща давня історія України.
За роки незалежності ці скарби національного значення побували на понад 40 виставках, знайомлячи закордонних відвідувачів з нашою країною, констатував куратор виставки Юрій Полідович.
Колекція скіфських старожитностей, яку вже понад 50 років зберігає Музей історичних коштовностей — філія Національного музею історії України, — має світове значення.
До неї входять таємничий ритуальний предмет із філігранним зображенням батальних сцен з кургану Передерієва Могила (Донецька обл.), оббивка горита (чохла) із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька обл.), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд у формі рога...
«Кургани скіфів — це монументальні споруди, тому знайти такі пам’ятки було нелегкою справою», — зауважив гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук.
«Особливої краси витвори із золота є своєрідним літописом скіфської історії. Виготовлені 2 тис. 500 років тому, вони є частиною величної історії України», — сказав на відкритті міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
«Перші скіфські пам’ятки, знайдені в українській землі, були вивезені з України. Друга хвиля дощу скіфських старожитностей, що пролилася на Україну, осіла в Музеї історичних коштовностей і знайшла тут довічне зберігання, — розповів багаторічний керівник Запорізької археологічної експедиції Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Віталій Отрощенко. — Скарби України невичерпні. Але археологічні роботи вимагають державного фінансування, тому влада має звернути на це увагу».
Відомий скіфолог Юрій Болтрик у коментарі «Україні молодій» розповів, що в Україні — все ще багатій на кургани, хоч і частково знищені і розграбовані, — за різними підрахунками, працюють від 35 тисяч до 50 тисяч «чорних археологів».
Щоби припинити їх незаконну діяльність, варто би було, як в Італії, запровадити спеціалізовану археологічну поліцію. Натомість офіційно у сфері працюють близько тисячі спеціалістів, з яких розкопками займаються близько 300 науковців, не без допомоги студентів і волонтерів.
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>
У фондосховищі Національного заповідника «Софія Київська» є унікальна писанка — керамічна полив’яна, ХІІ століття. Про це повідомили на fb-сторінці напередодні Великодня. >>
Сорок років (стільки Мойсей водив іудеїв по пустині після Єгипетського полону) минуло від того дня, коли в мальовничому місті Прип’ять, розташованому на березі річки з такою ж назвою, з населенням понад тридцять тисяч чоловік прогриміло... >>
Встановлення фонтану на місці пам'ятника Леніну в центрі Києва є нейтральним, а не відіграє ролі у меморіалізації – заявив голова Українського інституту національної пам'яті, історик та військовий Олександр Алфьоров. >>