Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
До складу заповідника мав увiйти ансамбль споруд Гамаліївського монастиря, на території якого поховано 11 осіб із гетьманського роду Скоропадських. (Фото з архіву УМ)
«Постанова уряду про ліквідацію заповідника — це ляпас не тільки для нашої громади, а й для всієї України», — так неофіційно відреагували на постанову №758 Кабміну в Шостці.
Нагадаємо, 21 липня уряд Дениса Шмигаля ухвалив документ, яким скасував постанову Кабміну від 2019 р. №527 «Про створення Державного історико-архітектурного заповідника «Державотворці Сіверщини». «Скасувати як таку, що нереалізована», йдеться у документі, оприлюдненому на сайті уряду.
Зазначимо, що до складу цього заповідника мали увiйти ансамбль споруд Гамаліївського монастиря, на території якого поховано 11 осіб із гетьманського роду Скоропадських (зокрема, сам Іван Скоропадський i батьки Павла Скоропадського). А також будівлі Шосткинського порохового заводу, музей Пантелеймона Куліша і місце поховання його батька під Шосткою.
Всі ці споруди, а також пов’язані з ними особи мали неабиякий вплив на українське державотворення. Кожна з цих постатей зробила величезний внесок у те, щоб Україна відбулася.
«Ми шоковані цією постановою, — коментує директор Науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування Сергій Юрченко. — Тому що постаті обох Скоропадських — й Івана, і Павла — надзвичайно важливі для української історії та для формування нашої державницької свідомості.
Сам Павло Скоропадський, як відомо, похований у Німеччині, є задум перепоховати його тут, на Шосткинщині, в родинній усипальні. Ми вже мали перемовини з німецькою стороною, там не проти, але перевезти прах гетьмана маємо в гідне, упорядковане місце. Це був би унікальний для України меморіал, який розповідав би нащадкам про видатних діячів минулого і формував би почуття гордості за державу.
З чим пов’язане рішення уряду, не уявляю. Навіть труднощами з фінансуванням це важко пояснити, бо кошти на утримання колонії, яка формально досі залишається на території монастиря, все одно йдуть. Просто їх можна було б перекинути на утримання заповідника».
«Думаю, що це якесь непорозуміння. Бо нас ніхто не поставив до відома про те, що готується така постанова. Обласна адміністрація теж не в курсі — якось тихо за спиною все відбулося, — каже в коментарі «УМ» очільник Шосткинської ОТГ Микола Нога.
— Незабаром я буду говорити з міністром Кабінету Міністрів, можливо, це просто якась помилка, яку слід негайно виправити. Бо я не вірю, що державі не потрібні такі державотворці, як гетьмани Іван Скоропадський і Павло Скоропадський, як автор української абетки Пантелеймон Куліш. Скажімо, Павло Скоропадський, який у часи повної невизначеності взяв на себе сміливість і створив гетьманську Україну. За вiсiм місяців гетьманату він зробив стільки, що декому не до снаги зробити за все життя. І тепер ми його викреслимо? Якщо доведеться, звертатимемося до президента. Заповідник «Державотворці Сіверщини» має бути!».
Здивований непослідовністю дій уряду й третій президент України Віктор Ющенко. Саме він у 2010 році підписав указ, який дав поштовх до відродження святині. В коментарі «УМ» Віктор Андрійович повідомив, що ініціюватиме збір підписів відомих діячів задля збереження заповідника на Шосткинщині.
Незабаром, у 2023-му, ми відзначатимемо 150-річчя Павла Скоропадського. Невже визначний ювілей усипальня його родини зустріне, закована у бетон, поряд із колючим дротом, яким досі оточено Гамаліївський монастир?
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Поблизу Києва, де була президентська резиденція «Межигір’я», відкрилася вулична виставка «Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії». >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>