Така солодка «оборонка»: як нищиться стратегічна промисловість

Перше читання законопроєкту №3822 про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу відбулося 29 січня цього року.

За неповних 12 хвилин силою в 227 голосів документ прийняли за основу, незважаючи на негативний висновок головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Верховної Ради.

«Слуга народу» віддала 202 голоси з 246 у фракції, «Довіра» — 9 iз 20, «Голос» — 12 iз 20, позафракційні — 4 iз 17, до честі опозиції — жодного голосу «за».

Квінтесенція висновку ГНЕУ на законопроєкт 3822 така: «може створити передумови для зростання непрозорості у фінансовій та виробничій діяльності реформованих суб’єктів господарювання, що може призвести до втрати належного контролю держави за їхньою діяльністю з відповідними негативними наслідками для обороноздатності України».

Шквал емоцій

Обговорення проєкту 3822 у Верховній Раді пройшло бурхливо й гаряче. Валентин Наливайченко («Батьківщина»): «Провладна більшість без погодження з жодною депутатською групою пропонує ухвалити в першому читанні законопроєкт «Як вкрасти оборонні підприємства України».

Тільки з підприємства «Антонов» функціонери Укроборонпрому зібрали минулого року внесків на 40 млн грн (на цей рік концерн очікує майже 70 млн грн. — Авт.), і ця корупційна прокладка зберігається законопроєктом».

 Михайло Забродський («ЄС»): «Окремі механізми документа носять всі ознаки так званої прихованої приватизації, що є загрозою нацбезпеці».

Олександр Колтунович («ОПЗЖ»): «Під словом «модернізація» пропонується банальна здача стратегічних об’єктів в оренду.

Неприпустимими є норма про безоплатну передачу майна та зміни обтяження, що не містять запобіжників корупційних зловживань та введення наглядовою радою Укроборонпрому — суб’єкта управління об’єктами держвласності — незалежних від держави членів наглядової ради і визначення самою наглядовою радою їхніх зар­плат».

 Сергій Рудик («За майбутнє»): «У 3822 зникають такі поняття, як «економічна безпека» і «захист інтересів держави», а впроваджується, зокрема, «передача між учасниками за скороченою процедурою майна», «вивільнення обтяження майна учасників концерну до господарських товариств. Дерибан замість реформування!».

За голосуванням пішов шквал статей експертів, журналістів, блогерів і критичні заяви щодо законопроєкту Проф­спілки авіабудівників і машинобудівників України (ПАУ), Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), Асоціації підприємств авіапромисловості «Укравіапром», Об’єднання організацій роботодавців авіаційної промисловості, Української авіаційної корпорації.

Юридична спільнота та фахові експерти відповіли на спробу зґвалтування правової системи держави чисельними публікаціями, в яких майже постатейно вказували на протиріччя та неузгодженість, у тому числі з Основним законом держави.

Зокрема, в аналітичній записці від УСПП йдеться, що трансформація концерну «Укроборонпром» і створення на його основі нового оборонного холдингу фактично передбачає поглинання державного майна, яке здійснюється в адміністративному порядку комерційною структурою. Йдеться про ризики втрати контролю держави над оборонною промисловістю. Президент УСПП Анатолій Кінах: «Ми не маємо права на помилку!»

 Голова ПАУ Ярема Жугаєвич: «Центральний комітет Профспілки авіабудівників і машинобудівників України вважає, що законопроєкт 3822 потрібно відхилити. Понад одна тисяча зауважень до нього після першого читання свідчить, що документ неякісно підготовлений».

 На думку радника гендиректора ДП «Антонов» Юрія Андрієнка, документ, який не має техніко-економічного обґрунтування, варто відкликати і попрацювати над аналогічним з урахуванням зауважень.

«Необхідно відповісти, який результат буде від реформування і як впливає зміна системи управління ОПК на збільшення випуску літаків, танків, усього іншого. Потрібна оцінка ризиків для запропонованих трансформацій, адже змінювати складові системи управління в умовах падіння економіки дуже небезпечно», — підкреслює Ю. Андрієнко.

 Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки отримав понад тисячу прин­ципових постатейних зауважень і пропозицій. Лише менше четвертої частини їх враховано.

Законотворцями сприйняті думки, в основному, самих членів комітету й суто редакційні правки. На засіданні 14 травня комітет одноголосно рекомендує Верховній Раді прийняти законопроєкт у другому читанні та в цілому, заявляючи про відповідність його положень законодавству. Тепер він чекає другого читання.

Яким став доопрацьований законопроєкт?

 Ґрунтовну відповідь на це питання надають 15 сторінок зауважень головного юридичного управління ВРУ, що з’явилися 1 червня на сайті Верховної Ради. Наведемо для прикладу лише деякі, проте достатні, щоб зробити висновок про якість цього документа та фаховість його ініціаторів.

 «Здійснення вказаних повноважень суб’єктом управління (Укроборонпром. — Авт.) призведе до втручання в діяльність суб’єктів господарювання»

 «Прийняття цього законопроєкту як закону носитиме дискримінаційний характер щодо інших суб’єктів господарювання, порушуватиме прин­цип рівності… та не враховує конституційних основ правопорядку у сфері господарювання»

 «Низка положень законопроєкту ігнорує наведені законодавчі приписи та позиції Конституційного Суду України»

 «Наглядова рада, відповідно до положень Закону України «Про акціонерні товариства»… є лише органом управління товариства, і не уповноважена затверджувати порядок щодо розпорядження майном, ще й всупереч конституційним приписам про визначення винятково законом правового режиму власності»

 «Прагнення законодавця не допускати при прийняття законів порушення однієї з фундаментальних цінностей Європейського Союзу — принципу верховенства права. Однак низка положень законопроєкту викладена всупереч принципу правової визначеності, який є невід’ємною складовою верховенства права та визнання України правовою державою»

 «Фактично покладає функції органів державної влади на акціонерне товариство (юридичну особу приватного права), основною метою якого є отримання прибутку… За таких обставин Кабінет Міністрів України фактично обмежується в здійсненні конституційних повноважень щодо управління об’єктами державної власності»

 «Не враховує конституційну модель організації влади, правові засади управління об’єктами державної власності відповідно до закону, а також основні засади підприємництва, чим суперечить статтям 5, 6, 13, 19, 116 Конституції України, статтям 5, 6 ГК України та статтям 3, 4, 84 ЦК України».

 «Законопроєкт не сприятиме необхідному забезпеченню обороноздатності, економічної безпеки і захисту інтересів держави під час розроблення, виробництва, модернізації та утилізації продукції військового призначення, надання послуг в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і сил оборони».

 Виходить, підготовлений до другого читання законопроєкт не виправили. Власне, й виправити його неможливо, оскільки запроваджується модель організації влади та управління в ОПК, радикально відмінна від конституційних основ.

Руйнівні законодавчі новели. Хто відповідатиме?

 Останнім часом в оборонній промисловості законодавчими ініціативами нещадно нищиться вертикаль виконавчої влади. Якщо в авіагалузі та в цілому в ОПК це робиться через законопроєкт 3822, то в космічній — через 5017.

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про космічну діяльність» щодо визначення статусу та розподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади у сфері космічної діяльності №5017 прийнято 3 червня в першому читанні без обговорення.

«За» проголосували від «Слуги народу» 200 з 243 у фракції, «Європейська Солідарність» — 23 iз 27, «Батьківщина» — 4 iз 25, «За майбутнє» — 16 iз 22, «Довіра» — 2 iз 20, «Голос» — 7 iз 20, позафракційні — 8 iз 20, ОПЗЖ — жодного голосу.

260 народних депутатів своїм «за» продемонстрували упере­дженість і правове невігластво. Адже ГНЕУ ВРУ вказує: «Новели проєкту виглядають як втручання в компетенцію уряду і не узгоджуються з відповідними положеннями законів України, які є базовими законодавчими актами в питаннях утворення і функціонування центральних органів виконавчої влади».

Сьогодні діяльність Державного космічного агентства України (ДКАУ) спрямовується і координується через Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Та законодавці намагаються забрати у Мінстратегпрому повноваження у цій сфері й позбавити його функції реалізації держполітики в авіагалузі.

Для цього проєкт 5017 визначає ДКАУ як окремий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, а проєкт 3822 в обхід міністерства залишає комерційну структуру Укроборонпром у прямому підпорядкуванні КМУ. Тобто фактично повертаємося до конструкції управління в ОПК зразка 2011—2019 років. Який мали від цього ефект — окремі галузі зруйновано під корінь.

У разі прийняття цих законів отримаємо знов розбалансовану систему управління промисловістю, порушення верховенства права, втручання в господарську діяльність підприємств, неконтрольовані маніпуляції з держвласністю, недовіру партнерів та інвесторів. У підсумку — остаточну руйнацію ОПК та повну втрату високотехнологічних робочих місць.

Маємо запам’ятати поіменно відповідальних за майбутні потрясіння у стратегічних галузях промисловості. Ініціаторами законопроєкту 3822 є семеро народних депутатів IX скликання: Ігор Копитін, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський, Ірина Верещук, Геннадій Касай, Олександр Завітневич, Давид Арахамія. Головний комітет ВРУ: Комітет iз питань національної безпеки, оборони та розвідки (його голова — О. Завітневич).

Вражаючим є список ініціаторів проєкту 5017 — це 35 осіб, але чи перейде їхня кількість в якість документа? З них 30 — від «Слуги народу» (І. Верещук й М. Безугла — одночасно ініціатори 3822). По одному представнику від «Голосу» «Довіри», «Батьківщини» (Сергій Тарута), двоє — «За майбутнє».

Головний комітет ВРУ: Комітет iз питань економічного розвитку (його голова — Дмитро Наталуха).

Невдовзі станемо свідками баталій у Верховній Раді щодо законопроєкту 3822. Чи візьме гору неупереджений розумний підхід при голосуванні обранців народу і проєкт не буде прийнятий як закон?

Поки спостерігаємо неприпустиме — правове свавілля на догоду суто комерційній структурі Укроборонпром і народним депутатам, які через законопроєкти втручаються в компетенцію уряду та відверто ігнорують Основний закон і рішення Конституційного Суду України.

Заради розвитку вітчизняної високотехнологічної промисловості, економіки та безпеки держави Верховна Рада не вправі припуститися такої помилки як прийняття законопроєктів №3822 та №5017.

Любов БУКРЄЄВА,
для «України молодої»