У квартирі, де жив Юрій Шевельов, оселився Юрій Андрухович: готуватиме новий проєкт

Письменник Юрій Андрухович став першим гостем, якого харків’яни запросили розпочати історію другої літературної резиденції міста, що недавно запрацювала в будинку «Саламандра».

Тут в одній iз квартир до 1944 року мешкав iз матір’ю славіст-мовознавець Юрій Шевельов.

Як «УМ» уже повідомляла, аналогічна локація кілька років тому відчинила двері у відомому будинку «Слово», де тепер почергово працюють відомі митці.

Їхнiй приїзд стає знаковою подією не одного дня, оскільки імениті гості, за згодою сторін, залишають у свої творах згадку про Харків.

Пан Андрухович у цьому сенсі не став винятком, оскільки готуватиме свою частину складного літературно-музичного проєкту, пов’язаного з історією Українського радіо.

«Ідея належить художнику Микиті Кадану, — каже Андрухович.

— Це радіопередача з 1931 року, яка лунала звідси, з Харкова, тодішньої столиці України, столиці Українського радіо. Кореспондент цього радіо приїздить до нашого Станіслава (тоді ще до Польщі), аби скласти звіт про виставку сучасного мистецтва.

Ось цей звіт — моє завдання у згаданому проєкті. Це мене й наштовхнуло на думку, що треба бути ближче до першоджерела. Тобто треба бути в Харкові, де в 1924 році заговорила перша радіостанція в Україні і третя у світі. До речі, місце, де вперше пролунали знамениті слова «Альо, альо, сім, сім, сім, говорить Харків», недалеко звідси».

Приїзд Юрія Андруховича до резиденції в будинку «Саламандра» цікавий і тим, що письменник особисто зустрічався з відомим славістом, і той навіть написав відгук про його дебютний роман «Рекреації». Зокрема, прозу  молодого автора тоді філолог назвав «шампанською», що теперішнього метра від літератури радує й понині.

Друга їхня зустріч відбулася в 1998 році у нью-йоркській квартирі Юрія Шевельова. Так сталося, що з об’єктивних причин гості добряче спізнилися, проте господар їх таки дочекався.

— Він сказав: «Заходьте, я з радістю вас прийму. Правда, вам доведеться мене терпіти без краватки», — пригадує письменник. — Тобто протягом трьох годин він чекав на нас у костюмі, святковій сорочці та краватці. Втім, коли ми прийшли, він був уже в домашніх капцях. То були дуже насичені й змістовні півтори-дві години. За цей час стільки всього було переговорено.

Цього року резиденція в «Саламандрі» при­йматиме також музиканта Юрія Гуржі, який разом iз Сергієм Жаданом створюватиме альбом на тексти футуристів 20-х років минулого століття.

А наступним приїде  британський режисер Джонатан Бен-Шауль, аби глибше вивчити біографію та творчість Миколи Хвильового.

За словами співробітниці Літературного музею Тетяни Пилипчук, харківські творчі резиденції цікавлять митців, для яких має значення робочий простір і які цікавляться харківською історією.

«Таких художників ми дійсно раді бачити, — каже вона. — Наприклад, Вірляна Ткач планує приїхати, оскільки хоче попрацювати з темою Курбаса. А Ярина Цимбал уже приїхала, бо для неї важливий контекст будинку «Слово».