Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Цього року вшановуємо півторастолітні ювілеї трьох світочів української культури: у січні — Агатангела Кримського, в лютому — Лесі Українки (Лариси Косач-Квітки), у травні — Василя Стефаника. Творча спадщина народженого на Станіславщині (нині Івано-Франківська область) письменника налічує 72 новели. Усі його твори вражають реалістичністю зображених персонажів, оригінальністю стилю та художньою досконалістю.
У 1896—1897 роках Василь Стефаник написав поезії у прозі, які намагався видати окремою книжкою з назвою «З осені», проте підготовлена книжка не зацікавила видавців і письменник знищив рукопис. Письменник, який був послом (депутатом) Австрійського парламенту від Королівства Галичини та Володимирії, залишив по собі значний епістолярний спадок — наразі відомо про 456 його листів.
Майстрові експресіоністичної новели присвячується низка подій, зорганізована Мінкультури та інформаційної політики спільно з Держагентством з питань мистецтв та мистецької освіти, в яких задіяні архівні інституції, літературно-меморіальні музеї — Львівський Івана Франка та Русівський Василя Стефаника, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Український інститут національної пам’яті.
Частково заходи відбуватимуться під відкритим небом у Києві; для всіх обіцяють онлайн-трансляції на сторінках МКІП та мистецького держагентства і в Ютубі.
У театральному перформансі «Найліпше з мойого серця» з новел та листів Василя Стефаника у день його народження 14 травня в столичному Маріїнському парку, на сцені літнього театру «Мушля», будуть задіяні письменниця Оксана Забужко, актори Ірма Вітовська, Андрій Ісаєнко, Юрій Дяк.

Музичний супровід художньому читанню новел і листів створюватимуть Оксана Нікітюк — соло, капела Сергія Охрімчука, Струнний квартет у складі Віктора Іванова, Олександри Васильєвої, Катерини Супрун та Ольги Дріги. Режисерка-постановниця дійства — Олена Савчук.
Вхід на подію безкоштовний, але з дотриманням протикарантинних умов. Початок о 20.00.
До перформансу біля «Мушлі» презентують виставковий проєкт «СтефаникOnline», який представить хронологічний погляд на життя та літературний доробок письменника, з акцентами на історичному контексті зламу століть. Форма виставки звертатиметься до теперішньої повсякденності: ключові епізоди біографії Василя Стефаника будуть унаочнені за допомогою інтерфейсів відомих мобільних додатків, розповідають організатори. Умовно долаючи історичну дистанцію, такий підхід дасть змогу подивитись на постать автора як на нашого сучасника, який активно реалізовував себе у вкрай турбулентні роки, проте ніколи не полишав своєї головної місії — відстоювання прав людей.
За попередньою реєстрацією 15 травня можна потрапити у київський Довженко-центр на перегляд фільму Леоніда Осики «Камінний хрест» (1968), створеного за однією з найвідоміших новел Василя Стефаника. Опісля запланована дискусія за участі експертів кіно щодо художніх засобів фільму та сміливого експерименту з перекладу літературного тексту мовою кінематографа.
Три дні поспіль, 14-16 травня, представлятимуть окремі дискусії про життя, творчість та проблематику творів Василя Стефаника. Його твори можуть подобатись та викликати захоплення й подив, можуть навіть лякати, жахати та породжувати нерозуміння, однак вони точно не залишать байдужими.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>