На науковій міжнародній конференції у Тернополі спростували вигадки про Романа Шухевича

У Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбулася Міжнародна наукова конференція «Український визвольний рух періоду Другої світової війни: пам’ять VS пропаганда».

Її організували міська рада Тернополя, історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету, Центр історії української державності історичного факультету Київського національного університету та державний архів Тернопільської області за підтримки Посольства України в Державі Ізраїль та сприяння Українського інституту національної пам’яті.

Метою заходу, як повідомила пресслужба Тернопільської міськради, було спростування комуністичних міфів про українських героїв.

Зокрема — легендарного головнокомандувача Української Повстанської армії Романа Шухевича.

Коротко нагадаємо читачам, що не так давно, за рішенням міськради, ім’ям Шухевича назвали центральний стадіон Тернополя, що викликало скандальний міжнародний резонанс.

Так, цю ухвалу категорично засудив, з вимогою скасування, посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон. Влада польського міста Замосць припинила співробітництво з Тернополем в реалізації спільного проєкту з кошторисом понад 68 тисяч євро.

Протест висловив й Інститут національної пам’яті Польщі, заявивши, що командувач УПА Роман Шухевич «відповідальний за геноцид польського цивільного населення на Волині й у Східній Малопольщі».

У відповідь міський голова Тернополя Сергій Надал тоді категорично заявив, що присвоєння міському стадіону імені Шухевича скасовано не буде, відтак почалася робота з організації згаданої конференції.

«Українську історію переписували століттями, — сказав у своєму виступі на цьому представницькому форумі міський голова Тернополя.

— Наші вороги прагнули знищити українську націю не лише фізично, а й викрасти нашу історію, сплюндрувати подвиги героїв. Деякі наші західні сусіди, на жаль, досі вірять у ці історичні фейки, тож ми просто зобов’язані доводити правду на основі документів. Кожен народ має право шанувати своїх героїв, а історією мають займатися науковці. Майбутнє не може бути заручником пропагандистської брехні. І я пишаюся результатами роботи нашої конференції, в ході якої науковці фактами та документами зруйнували російські фейки про Романа Шухевича».

Військовий історик, завідувач сектору воєнно-історичної політики Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України Василь Павлов констатував, що документальних доказів про воєнні злочини та злочини проти людяності підрозділів, якими керував Роман Шухевич, немає, навіть у так званій «справі Оберландера».

Як відомо, у 1966 році прокуратура Німеччини на прохання уряду Польщі провела слідство у справі вбивства польських громадян у Львові в 1941 році. Суд довів непричетність батальйону «Нахтігаль», яким керував Роман Шухевич, до тих антипольських та антиєврейських погромів.

Присутній на конференції посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук повідомив, що вже є попередня домовленість з мерією Єрусалима щодо увіковічення стелою чи монументом пам’яті українських Праведників народів світу, серед яких — і учасники українського повстанського руху.

А керівник державного архіву Тернопільської області Федір Полянський зауважив, що треба взагалі дуже обережно ставитися до документів радянської окупаційної адміністрації щодо національно-визвольного руху, бо багато з них були свідомо сфальсифіковані.

Його позицію підтримали декан історичного факультету Київського національного університету Іван Патриляк та заступник директора Інституту національної пам’яті Володимир Теліщак.

«Періодичні дискусії, які виникають довкола окремих історичних постатей, свідчать, що є потреба у більшій кількості наукових заходів та досліджень, які посилюватимуть розуміння та сприятимуть консенсусу щодо складних історій», — зазначив останній.

У ході панельних дискусій науковці обговорили також питання інструменталізації пам’яті про різні сторінки історії Українського визвольного руху та його персоналій пропагандами різних політичних сил у минулому й сьогодні.

Зокрема, було розглянуто такі теми, як «Український вимір Другої світової війни», «Історія українського визвольного руху у прицілі пропаганди: від сталінської до путінської», «Історична пам’ять в гібридній війні».