У Києві показали світловий перформанс до 35-ліття аварії на ЧАЕС

Напередодні трагічної дати 35-ліття від дня найбільшої техногенної катастрофи у ХХ столітті — на ЧАЕС, неподалік Києва, 26 квітня 1986 року — відкрили унікальну онлайн-виставку про життя Чорнобильського Полісся «Темний рай» на сайті Національного центру «Український дім».

Через мистецькі відео, інсталяції, архівні фото, живопис, ілюстрації роботи експедиції та аудіозаписи спілкування з жителями, портрети та історії жителів цих територій, традиції бджільництва-бортництва, а також інші творчі рефлексії, створені спільними зусиллями художників та етно­графів, — показано, що відбувається у зоні відчуження впродовж останніх трьох iз половиною десятиліть після спустошення й руйнації цього місця аварією на атомній електростанції.

Адже покинуті землі відродилися й несуть свій унікальний код.

Глядачі з різних куточків України та світу можуть відчути енергію життя Чорнобильського краю минулого і сьогодення, переосмислюючи гірку сторінку трагедії за посиланням https://uadim.in.ua/. Виставка складається з 12 частин.

«Полісся охоплює п’яту частину території України — на північ від Києва, між річками Уж, Прип’ять та Дніпро, простягаючись аж до Білорусі — ці землі здавна славляться мальовничою природою, промислом річкової риби, розмаїттям популяції звірів та птахів. Непролазні болота та луки Полісся рятували своїх мешканців від ворогів і загарбників — край протягом тисячоліть процвітав, збагачував дарами природи кожного мешканця цього райського куточка землі. Але в 1986 році безжальний i досі незнаний ворог покрив радіоактивною хмарою більшу частину Землі — демон вирвався з реактора Чорнобильської атомної електростанції, забираючи людські життя, мрії та домівки жителів Прип’яті. Журба, порожнеча й самотність оселилась у містах i селах Полісся, — констатує художник проєкту Ігор Руденя.

— Проте тварини та рослини не схилилися перед ворогом — крок за кроком вони продовжували боротьбу за своє і людське життя. Біда не ходить поодинці. Ще одним небезпечним ворогом стали бюрократи та їхня ненависть до всього людського і щирого: недбалістю, заборонами, корупцією та пожежами знищуються села, ліси і поля, популяція диких тварин, культурне надбання краю, та його душа — самосели. Не людям Земля належить — люди належать Землі.

Рай, прикритий темрявою людського нігілізму, існує — там є життя й одного разу перелякана тварина, що шукає прихисток від негоди, зайде до похиленої хати з облущеними стінами та побитими вікнами, де рослинність вже проросла з підлоги. Її погляд зупиниться на пожовклій чорно-білій фотографії — «Коли ви вже повернетесь? Ми вас чекаємо, люди!».

«Виставка «Темний рай» — дотик, нагадування очевидних, простих та зрозумілих кожному емоцій та речей», — каже її авторка і кураторка, художниця Zinaida.

Командою проєкту також стали співкуратор, архітектор онлай-експозиції Вальдемарт Клюзко; етно­графки, консультантки, співробітниці Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф доктор історичних наук Олена Боряк та Наталія Лещенко; майстриня обрядового хліба, дослідниця традицій Оксана Барабаш; кінооператор, фотограф Сергій Михальчук.

Увечері 25 квітня у Києві, на Європейській площі, на фасаді «Українського дому» впродовж двох годин відбувався видовищний світловий перформанс «Чорнобильське Полісся. Темний рай». Організатори зробили відеодокументацію дійства, щоб усі охочі мали можливість побачити його в межах онлайн-виставки в інші дні.