Щоб не брали хабарів ні за які гроші змін: головне про зміни до Митного кодексу
Це рішення є одним зі структурних маяків у Меморандумі з МВФ для отримання фінансової допомоги цієї осені, а також вимогою українського бізнесу та громадськості. >>
Голова Державного агентства інфраструктурних проєктів Кирило Хом’яков.
До 2023 року мати 16 аеропортів — таке амбітне завдання від президента Володимира Зеленського отримало Мінінфраструктури.
Для його досягнення у Державному агентстві інфраструктурних проєктів розробили поетапну програму.
У яких містах оновлять аеропорти вже у 2021 році, який проєкт є найскладнішим і що може завадити виконанню програми розповів в інтерв’ю «Україні молодій» голова Державного агентства інфраструктурних проєктів України Кирило Хом’яков.
«Завдання чітке — у три наступні роки забезпечити повноцінне функціонування 16 аеропортів в Україні. Частину з них треба побудувати з «нуля», іншу частину слід модернізувати, треті — реконструювати», — каже Кирило Хом’яков.
— Чи достатнім є фінансування, виділене для проведення таких масштабних робіт?
— Реалізація усіх проєктів фінансується з різних джерел. На будівництво аеродрому в Дніпрі 1,4 млрд грн виділено з держбюджету. Із коштів з інших джерел під державні гарантії залучено 703 млн грн на роботи в аеропорту Одеси і 29 млн грн — на проєктування аеропорту на Закарпатті. Об’єкти у Вінниці, Херсоні та Рівному фінансуються зі спеціального фонду держбюджету, в який надходять кошти від продажу ліцензій на проведення азартних ігор і лотерей (з початку 2021 року до держбюджету надійшло понад 200 мільйонів гривень. — Ред). Чи є ризики неповноцінного наповнення цього фонду? Мабуть, що так. Але це вже залежить не від нас, а від ситуації у країні. Загалом, реалізація всіх проєктів в аеропортах країни залежатиме від наявності ритмічного фінансування.
— Який проєкт із визначених планом на 2021 рік є найважливішим?
— Аеродром у Дніпрі. І за обсягами фінансування, і складністю, і важливістю для регіону та країни — це найголовніший інфраструктурний проєкт в Україні. Він другий за величиною кошторису після запорізького моста. Загальна вартість усього проєкту включає, власне, будівництво і додаткові витрати. Додаткові витрати йдуть на службу замовника, на інженера-консультанта (тендер на 92,5 млн оголошено 19 березня 2021 року. — Ред.), на викуп земель, на під’єднання електрики та решту заходів, які не входять у генеральний підряд. Загальна вартість проєкту, який пройшов державну експертизу наприкінці минулого року, становить 6,23 млрд грн. Вартість генерального підряду — те, скільки повинен виконати генеральний підрядник по будівельній частині — 5,7 млрд грн. Ми провели відкриті торги і здобули на них, я сподіваюся, приголомшливий результат — 3,9 млрд грн.
— Як вдалося досягнути такої ціни?
— Відбулися дуже конкурентні торги, участь у яких узяли всі найбільші українські компанії, міжнародні компанії, будівельні консорціуми. Перемогла компанія «Альтіс-Констракшн», яка запропонувала 31 відсоток зниження вартості від очікуваної вартості. Зазначу, що різниця між пропозиціями трьох українських компаній — «Альтіс-Констракшн» та «Альтком» і «Автомагістраль-Південь», які мають найбільший досвід будівництва аеродромів і аеропортів, — становила 10 тис. грн. Перемогла найдешевша пропозиція.
— Чи не надто низьку ціну запропонував переможець для виконання такого складного інфраструктурного проєкту?
— Переможець мав усе прорахувати. У договорі генерального підряду, як і в експертизі проєкту, визначається чіткий перелік робіт і матеріалів, які необхідно профінансувати, щоб збудувати цей об’єкт. Проєкт розділено на чотири черги, і відповідний договір із переможцем підписано не лише із зазначенням суми фінансування, а й із зазначенням всіх робіт і матеріалів, які генеральний підрядник повинен закупити.
Будівництво аеродромного комплексу в Дніпрі триватиме 36 місяців.
— Чи визначенi умови, за яких генпідрядник може провести перерахунок вартості робіт уже під час виконання проєкту? Бо в Україні вартість часто зростає в процесі, що призводить до скандалів…
— У нас визначено кошторис. І в проєктно-кошторисній документації всі роботи зазначені. Збільшувати вартість безконтрольно буде неможливо. Звичайно, якщо будуть запропоновані якісь додаткові роботи — але це не означає, що замовник на них одразу погоджується. Це повинно бути раніше затверджено коригуванням проєкту, державною експертизою.
На цей рік фінансування виділено, і роботи відповідно до графіку будівництва вже почалися. Тривають підготовчі роботи під першу чергу будівництва: прокладаються робочі дороги, влаштовується будівельне містечко, закладаються бетонні заводи, завозяться матеріали. Зараз ми очікуємо на проєкт рекультивації земель (тендер на 1,36 млн грн оголошено 1 квітня 2021 року. — Ред.), який дозволить знімати родючий шар ґрунту. Цей договір буде вже незабаром, у другій половині квітня вже заплановані ґрунтові роботи. А в травні, за графіком, — бетонні роботи.
— Але робоча документація проєкту ще готується?
— Робоча документація виконується паралельно з початком усіх робіт. Ми оголосили та провели тендер на розроблення документації, отримали скаргу від одного з учасників. Сподіваємося, що Антимонопольний комітет підтвердить нашу позицію, і ми зможемо укласти договір, щоби на кінець квітня отримати першу частину робочої документації для будівництва першої черги.
— І після затвердження робочої документації вартiсть проєкту не збільшиться?
— Проєктна документація, так звана документація стадії «П», затверджує кошторис і обсяги робіт. Робоча документація — стадії «Р» — затверджує технології та матеріали, які необхідні для реалізації проєкту. Документи доповнюють один одного і на перегляд вартості робіт не впливають.
— Які з зазначених шести аеропортових проєктів будуть реалізовані 2021 року?
— До кінця року плануємо завершити роботи в аеропортах Рівного та Херсона. У Рівному запланована реконструкція периметрової огорожі, встановлення радіотехнічного обладнання. У Херсоні — реконструкція злітно-посадкової смуги.
Проєкти у Вінниці та Дніпрі лише розпочинаються. Реконструкція аеродрому у Вінниці триватиме 27,5 місяця. А будівництво аеродромного комплексу в Дніпрі — 36 місяців.
Поточного року заплановано проведення передпроєктних і проєктних робіт будівництва аеропорту в Закарпатському регіоні. Розташування майбутнього аеропорту дозволяє використовувати обидва курси посадки, тому літакам не доведеться перетинати повітряний простір сусідньої держави, як це зараз відбувається в Ужгороді.
— Як називатиметься аеропорт у Закарпатській області?
— Це питання хай вирішують самі жителі області. Наше завдання — забезпечити все необхідне для появи аеропорту на карті України.
— Коли очікувати запуску аеропорту в Одесі?
— Зараз працюємо над завершенням 2-ї черги і початком 3-ї черги будівництва в аеропорту Одеси. 2-га черга будівництва аеродрому передбачає встановлення відповідного обладнання, в тому числі метеорологічного (метеорологічного радіолокатора та радіолокатора огляду льотного поля). В рамках 3-ї черги передбачене будівництво магістральної руліжної доріжки, встановлення додаткового світлосигнального обладнання, прокладання мереж та кабелів. Кошторисна вартість цієї черги 932,4 млн грн. Це дозволить збільшити обсяги пасажирських і вантажних перевезень.
— Що потрібно зробити цього року, щоб наступного року запустити ще 10 запланованих аеропортів?
— Насамперед стабільне та ритмічне фінансування. У бюджеті на наступний рік потрібно закласти необхідні кошти. Також потрібно визначити, які аеропорти будуть готові до реконструкції в наступному році й на скільки це доцільно. Для цього ми ведемо перемовини з летовищами та вивчаємо документи. Необхідно, щоб був проєкт, експертиза, ОВД, кошторис — це ті процеси, які займають багато часу. Аеропорти в які держава вкладатиме кошти обираються за олімпійським принципом. У кого все буде готове до кінця цього року, можуть потрапити до програми 2022.
Це рішення є одним зі структурних маяків у Меморандумі з МВФ для отримання фінансової допомоги цієї осені, а також вимогою українського бізнесу та громадськості. >>
Верховна Рада вже підвищила акцизи на пальне і тепер готується зробити це і щодо тютюнових виробів. >>
«Тут працює 400 людей. Я дуже хотів подякувати вам. 400 людей урятували мільйони українців. Від себе й від усіх наших людей дуже дякую. Ви допомогли нам вистояти проти путінської навали», – сказав Зеленський >>
Кабінет міністрів розглядає можливість скасувати мораторій на приватизацію державних ВНЗ і дозволити їхній продаж. >>
Закон про збільшення бюджету на 2024 рік на 500 млрд грн на військові потреби Верховна Рада України 18 вересня ухвалила в цілому. >>
Законопроєкт №11416-д підтримав 241 депутат. >>