Рибні багатства Азовського моря масово грабують російські браконьєри
Російські браконьєри масштабно грабують рибні багатства Азовського моря на окупованому узбережжі Херсонщини. >>
Завершення весни потенційно несе суттєву загрозу вітчизняному бджолярству.
Деякі агровиробники, використовуючи отрутохімікати, роблять це з порушенням технології та не повідомляють про свої дії пасічникам. Хоча, за законом, мали би координувати свої дії.
Така ситуація призводить до масової загибелі бджіл. Бджолярі зазнають збитків, Україна опиняється з дефіцитом меду, хоча раніше була чи не основним його експортером у світі. Зрештою, проблему відчувають і самі аграрії, адже деякі культури залишаються незапиленими.
Принаймні така ситуація була минулоріч. І, як свідчить навіть побіжний аналіз цьогорічних подій, підстав для оптимізму і сподівань, що все зміниться на краще, немає. Адже, за твердженням експертів, налякати штрафами порушників, які застосовують контрафактні препарати, дуже складно.
Бджоли ж гинуть переважно не від використання аграріями засобів захисту рослин, а від порушення регламентів їх внесення, недостатньої комунікації пасічників із сільгоспвиробниками та використання контрафактних чи фальсифікованих препаратів.
Як вважають в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя, все починається з неконтрольованого доступу в Україну невідомих препаратів та продажу, особливо в роздріб, неконтрольованої кількості контрафакту.
Налякати штрафами порушників, які застосовують ці препарати або порушують правила внесення, поки що складно.
Перший заступник голови Держпродспоживслужби Владислав Седик каже, що навіть у разі фіксації порушення складно притягнути порушників до адміністративної відповідальності через недосконале законодавство. Окрім цього, найбільша передбачена санкція — 150 грн.
Він наполягає, що державі необхідно змінити свої підходи в цьому плані.
У Всеукраїнській аграрній раді переконані, що штрафи мають бути такими, які б у тому числі призводили до закриття бізнесу злісних порушників.
Доктор ветеринарних наук, директор Інституту тваринництва НААН Євген Руденко додає, що самі аграрії та пасічники мають також іти назустріч один одному та вчитися домовлятися. Це зніме відразу чимало проблем, які досі виникали через відсутність порозуміння.
На думку експертів, належна сільськогосподарська практика і належна бджільницька практика стають передумовою не лише відповідального ставлення до довкілля, а й майбутнього існування бізнесу. Це саме те, що зробить обопільний бізнес обох сторін процесу успішним.
Пасічникам, як і аграріям, доведеться озброїтися знаннями. Зараз експерти готують проєкт, у якому звернули увагу на одну з головних проблем галузі — попередження отруєнь бджіл пестицидами. Якщо ж впровадити у життя цю практику не вдасться, наслідки будуть згубними.
Російські браконьєри масштабно грабують рибні багатства Азовського моря на окупованому узбережжі Херсонщини. >>
Президент Володимир Зеленський заявляє, що зараз в Україні працюють 500 підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК). У цьому пріоритетному виробництві задіяні майже 300 тисяч людей. >>
Міністр енергетики України Герман Галущенко радить українцям бути готовими до всіх можливих сценаріїв навесні-влітку, через російські атаки по енергетичній інфраструктурі. >>
«Я відвідав Запоріжжя на Дніпрі. Тут щодня відбуваються обстріли. Область на 70% окупована росією, тут проходить лінія фронту. За лінією фронту росія здійснює жорстокий окупаційний режим. Там панує насильство та несправедливість», - наголосив німецький дипломат. >>
Висновки учасників переговорів має затвердити 9 квітня Комітет з міжнародної торгівлі Європарламенту. Європейський парламент остаточно затвердить домовленості на сесії в Страсбурзі наприкінці квітня 2024 року. >>
Уряд Данії виділив 40 мільйонів крон (приблизно 5,8 мільйона євро) на відновлення енергетичної інфраструктури України, яка постраждала внаслідок російських масованих обстрілів. >>