Не нехтуйте добросусідством,

14.04.2021

«Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала».

Олександр Олесь


Повністю підтримую рішення Тернопільської міської ради щодо присвоєння міському стадіону імені командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича.


Роман Шухевич — Герой України, оскільки він понад 20 років боровся за нашу незалежну Україну проти польських націонал-шовіністів, проти мадярських окупантів Карпатської України й особливо мужньо та ефективно під час Другої світової війни — проти двох світових імперій: націонал-соціалістичної фашистської Німеччини та комуністичної більшовицької імперії.

 

Він разом зі своїми соратниками створив найпотужнішу та найдисциплінованішу в Європі повстанську армію, яка понад 12 років боролася під демократичними гаслами «Воля народам, воля людині!» за свободу та європейський вибір. І не мають права чужинці, чи це посол держави Ізраїль, чи польські громадяни, визначати нам нашу історію, хто у нас герой і борець за незалежність України.


Хочу нагадати послу Ізраїлю, що я добре пам’ятаю німецьку окупацію 1941—44 рр., бо мені тоді було 10 і, відповідно, більше років.

 

Я навчався у Збаражі в цих роках, тож пам’ятаю єврейське гетто, бачив колони євреїв на вулицях міста, яких використовували на важких роботах. Також був свідком, коли фашисти робили акції погромів.

 

На очах учнів нашої школи №2 німець застрелив єврея, який намагався втекти.

 

Наш народ допомагав єврейському народу, ризикуючи власним життям. Я жив на той час на квартирі свого вуйка — лікаря Павла Таращука (він добре знав німецьку мову, бо закінчив медицину в університеті за Австро-Угорщини), тож був свідком, як він допомагав — фармацевта-єврея привів до нашої хати в селі Чорний Ліс.

 

Ми утримували його десь близько місяця на горищі. Моя мама готувала йому, прала білизну, а я носив їсти. Пізніше прийшли до нас повстанці і забрали того фармацевта з собою на Волинь, у повстанську армію. Там було багато лікарів і медсестер єврейської національності.


Думаю, посол Ізраїлю повинен знати нашу історію і толерантно ставитися до українського народу, який сьогодні веде оборону проти однієї з найсильніших армій світу. А про нього складається враження, що він користується шаблонами нашого ворога, ідеологією «русского міра». Оцінку його висловлюванням має дати Міністерство закордонних справ України.


Щодо польських громадян, то хочу нагадати, що 1921 р. прем’єр-міністр щойно відновленої держави Польща Ю. Пілсудський за спиною свого союзника Симона Петлюри перший у світі визнав  УРСР і підписав iз нею Ризький договір, і Польща «поділилася» Україною по річку Збруч. Близько 6 мільйонів українців потрапили під окупацію Польщі. Розпочалося будівництво молодої польської держави — так званої Речі Посполитої.

 

У Східну Галичину і на захід Волині завезли 200 тисяч колоністів, їм виділили по 5 гектарів землі, надали великі привілеї.

 

Розпочалася жорстока політика колонізації українців: забороняли рідну мову, закривали українські школи, гімназії, університети, бібліотеки, заборонили кооперативи, саджали в тюрми, били, провели ганебну пацифікацію, заборонили обіймати державні посади, купувати землю, садити технічні культури, змушували переносити метрики (свідоцтва про народження. — Ред.) з церкви в костели. Крім поліції, дозволили носити зброю і «щельцам» — членам молодіжної польської організації.

 

Польська держава першою в Європі організувала концентраційний табір «Береза Картузька», куди направляла наших патріотів без адвокатів, судів і слідства.


Хочу наголосити, що наші журналісти, політологи не нагадують полякам про жорстокі ре­пресії, яких зазнали українці у 1920-39 рр., і ми не називаємо Ю. Пілсудського катом українського народу, не втручаємося в польську історію.


Зараз Російська Федерація загрожує свободі й демократії всіх народiв Європи. Україна єдина веде війну не тільки в обороні нашої держави — ми боремося за збереження європейської цивілізації, у тому числі захищаємо Польщу, країни Балтії й інші країни Євросоюзу.

 

Україна в цій війні зазнала величезних втрат: загинули близько 14 тисяч наших воїнів, 3 тисячі мирних жителів, повернулись пораненими та інвалідами понад 20 тисяч українців, залишили свої домівки 1 млн 700 тис. людей.

 

Це все лягає важким тягарем на наш бюджет, тож нам повинні значною мірою допомагати держави Європи, адже мир у ЄС можливий тільки тоді, коли на сході Європи виникне потужна держава Україна. Тому я запрошую до єдності наших сусідів-поляків, а також інші народи світу.

 

 

Ігор ОЛЕЩУК
Тернопіль

  • Душі криниця

    Приїжджаючи з міста (коли батьки були ще живі) в рідне село, підходив до нашої криниці. >>

  • Конкурс — не гра в наперстки

    У вівторок вранці, 27 квітня, розпочнеться засідання з конкурсного добору на посаду виконавчого директора Українського культурного фонду. >>

  • «Поділяй і володарюй»

    У результаті зомбування українського суспільства інформаційними військами Путіна та внутрішніми ворогами з оточення олігархів на виборах 2019 р. перемогу отримали політичні аматори, які сформували сьогоднішню нестійку та недієву владу. >>