Лондонський лікар дистанційно провів операцію на онкохворому за 1500 миль, фото
Вперше у країні британські лікарі здійснили медичний прорив – провели дистанційну роботизовану операцію на пацієнті, який перебував за 2400 км від хірурга. >>
Ангіна найчастіше стає причиною тонзиліту. (Фото з сайтa ivona.bigmir.net.)
Хронічний тонзиліт — це патологія, при якій у лімфатичній тканині мигдаликів постійно накопичується інфекція, що зрештою провокує зниження місцевого імунітету мигдалин і збільшення їх у розмірі. Недуга проявляється періодами загострення і ремісії у вигляді ангін.
Людина, якій поставлено діагноз «хронічний тонзиліт», зазвичай схильна до частих респіраторних захворювань.
Тонзиліт розвивається переважно в дитячому віці. Надмірне збільшення мигдаликів може призвести до порушення функцій ковтання, дихання і голосу, кажуть лікарі. Саме з цієї причини їх часто видаляють.
— Тонзиліт розвивається внаслідок перенесеної ангіни, коли гостре запалення в мигдаликах не минає остаточно і процес натомість переходить у хронічну форму, — пояснює лікар-отоларинголог Ірина Радченко. — Захворювання може також виникати через наявність карієсу, синуситів тощо. Найчастіше збудниками тонзиліту є стрептококи і стафілококи.
У хворого на тонзиліт мигдалики не просто збільшені в розмірах, їх тканина неоднорідна, піднебінні дужки набряклі, в лакунах мигдалин утворюються так звані гнійні пробки, які мають неприємний запах. Гнійнички іноді самостійно лопаються. Хворі скаржаться на неприємний запах із ротової порожнини.
При огляді пацієнта лікар виявляє збільшені шийні лімфовузли. Часто підвищується температура (зазвичай до 37,1 — 37,3). Температура може триматися від тижня до декількох місяців. Застудні захворювання й ангіна — невідступні супутники тонзиліту.
Перш ніж поставити діагноз, лікар-отоларинголог або терапевт детально збирає анамнез захворювання, оглядає пацієнта, призначає лабораторні методи дослідження (аналіз крові на антитіла до стафілококу і стрептококу, загальний аналіз крові).
Визначити хронічний тонзиліт непросто. Його симптоматика настільки не виразна, що хворий тривалий час не звертається по допомогу лікаря. Однак ця патологія може призвести до серйозних захворювань, тому підтримка фахівця необхідна.
Лікувати хронічний тонзиліт можна двома способами: консервативно (з допомогою ліків) або оперативно (видалення мигдаликів). Хоча останній метод лікарі трактують неоднозначно. Такий радикальний крок часом не вирішує проблему, а лише ускладнює ситуацію.
«Хронічний тонзиліт залишається в отоларингології — і дитячій, і дорослій — найбільш актуальним питанням. Чому? Безперечно те, що піднебінні мигдалики, які в народі називають гландами, беруть участь у формуванні імунітету у дітей, — наголошує Ірина Радченко.
— Однак коли виникає хронічний тонзиліт, то мигдалики, замість формувати імунітет, починають завдавати шкоди організму. Часто це спричиняє аутоімунні процеси, які провокують патологічні процеси в суглобах і серці. Тому є певні показання, описані ВООЗ, дотримуючись яких, ми іноді даємо рекомендацію видалити мигдалики. Але в кожному разі підхід має бути індивідуальний. Важливі динамічний нагляд за дитиною і попередні спроби консервативного лікування.
Вперше у країні британські лікарі здійснили медичний прорив – провели дистанційну роботизовану операцію на пацієнті, який перебував за 2400 км від хірурга. >>
В інтернет-мережі легко знайти моторошні кадри заходу «братньої» окупаційної техніки через пункт пропуску «Сеньківка» на кордоні України з білоруссю та росією в Чернігівській області. >>
Оновлену Воєнно-медичну доктрину, розроблену Міністерством оборони, ухвалено українським урядом: документ визначає нові підходи до організації медичного забезпечення в умовах повномасштабної війни та ставить у центр системи бойову медицину. >>
За статистикою, після 50 років 50% чоловіків мають урологічні проблеми того чи іншого характеру. >>
Ми багато сперечаємося про якість вітчизняної освіти. Тим часом професійний ринок оцінює не тих, хто просто користується освітою, а тих талановитих українців, які наполегливо й самостійно вчаться, цікавляться, досліджують >>
Упродовж січня 2026 року 1 642 українці звернулися до екстреної медичної допомоги з обмороженням та переохолодженням. Найбільша кількість звернень зафіксована у Дніпропетровській області – 195, м. Києві – 183 та на Харківщині – 167. >>