Проблема визначення втрат від Голодомору: відгук з-за океану

30.03.2021
Проблема визначення  втрат від Голодомору: відгук з-за океану

Олег Воловина.

Професор Володимир Сергійчук роками згадує мене та моїх колег незлим тихим словом на конференціях та в пресі, в Україні та в США.

 

Його коментарі мали би бути науковими,  тематика обчислення людських втрат унаслідок Голодомору є саме наукова. Але часто ці коментарі не є науковими, а мають особисто негативний характер.

 

Спроби спілкування з ним на науковому рівні були неуспішні і я побачив, що знайти спільну мову неможливо. Але стаття проф. Сергійчука в газеті «Україна молода» від 16 березня 2021 р. про мене та проф. Дмитра Штогрина вимагає відповіді. Проф. Сергійчук пише:

 

«І от коли кільканадцять років тому на Міжнародній українознавчій конференції в Іллінойському університеті (США) професор Дмитро Штогрин почув від демографа Олега Воловини цифру, меншу за 4 мільйони, то був ошелешений.


 Нині вже покійний Дмитро Штогрин до самої смерті в позаминулому році не міг повірити в те, що звичний у діаспорі вираз про ці втрати — «від семи до десяти мільйонів» — може бути перекреслений кабінетними формулами Воловини. І про це кілька разів мені повторював.


… І от через кілька місяців після діалогу професора Дмитра Штогрина та Олега Воловини в Іллінойському університеті щодо згаданих втрат ......»


Проф. Штогрин роками організовував літні наукові конференції на українські теми в Іллінойському університеті в Урбана, в котрих я часто брав участь. У 2008 р. я почав у Києві дослідження Голодомору з групою демографів з Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

 

У 2009 р. я представив результати наших перших досліджень на конференції в Урбані. Наскільки пригадую, доповідь відбулася нормально. Були питання, коментарі, але жодної негативної реакції Штогрина, публічної чи приватної,  не було. Проф. Штогрин і я взагалі не мали дискусій на тему Голодомору.

 

Тому твердження проф. Сергійчука — «І от через кілька місяців після діалогу професора Дмитра Штогрина та Олега Воловини в Іллінойському університеті щодо згаданих втрат ...» — не відповідає дійсності.


Я роками співпрацював з проф. Штогрином. Це була чесна, урівноважена людина та серйозний науковець.

 

Як професор престижного університету в США, він розумів та практикував загальноприйняті на Заході правила науки та ставився з повагою до науковців з іншими поглядами.

 

Те, що він міг назвати наші дослідження як «кабінетні формули», — вигадка проф. Сергійчука.


Значення слова «ошелешений» я був змушений шукати в словнику (синоніми: приголомшений, заляканий, розгублений). Таке екстремальне, радикальне та сенсаційне окреслення проф.

 

Сергійчуком можливої реакції Штогрина на наукове дослідження, з котрим він, можливо, і був незгодний, є зневагою пам’яті покійного Штогрина.


Свої спогади про подію в Іллінойському університеті проф. Сергійчук вирішив оприлюднити через 12 років після події та півтора року після смерті Штогрина.

 

Не знаю, чи це зроблено випадково, чи навмисно, але фактом є те, що проф. Сергійчук вчинив так, щоб було неможливо перевірити правдивість його версії подій.


Шановним читачам статті лишається тільки один вихід: зробити свої висновки щодо наукового та морального рівня статті та вирішити, чи вірять вони проф. Сергійчуку, чи ні. Можливо, більш суттєве питання до статті є: що це має спільного з наукою взагалі і проблемою визначення втрат зокрема. 

 

 

Олег ВОЛОВИНА,
дослідник Центру славістики,
Євразії та Східної Європи при Університеті Північної Кароліни в Чапель Гіль та дійсний член Наукового Товариства імені Т. Шевченка
США