Виборчі пристрасті: Університет імені Шевченка не обрав ректора і після третього туру

Пристрасті навколо виборів ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які відбувалися 17 березня з 09.00 до 15.00 год. на ви­борчих дільницях, розташованих у головному, «червоному», корпусі університету (в приміщеннях фізичного, економічного й кібернетичного факультетів) та в Інститутах філології і журналістики, дещо вщухли, хоча вочевидь ненадовго.

Попереду наступний тур, адже, за правилами «гри», переможцю необхідно набрати понад 50% голосів виборців.

Лідерами «перегонів» стали проректори КНУ Володимир Бугров (кандидат філософських наук, професор) та Олександр Рожко (доктор економічних наук, професор), які набрали, відповідно, майже 44% і 15%.

Крім них, на посаду «боса» КНУ імені Т. Шевченка претендували доктор психологічних наук, професор Сергій Болтівець, доктор геологічних наук, професор Сергій Вижва, доктор історичних наук, професор Володимир Литвин та доктор соціологічних наук, доцент Ірина Чудовська.

У голосуванні на шести дільницях взяло участь 4 139 виборців, серед яких було 598 студентів і 23 курсанти коледжів. Як повідомили представники студентського парламенту університету на офіційному каналі в телеграмі, загальна явка виборців становила майже 72%.

Варто наголосити, що чималу надію на виграш самовпевнено покладав колишній глава адміністрації президента України (1999—2002 років) та «дворазовий»  голова Верховної Ради України (2002—2006 років) та (2008—2012 років) Володимир Литвин. Утім як претендент на крісло ректора КНУ він набрав   біля... 4 % голосів.

А була ж ще чимала скандальна передісторія участі Володимира Литвина у цих перегонах. Про те, що пан Литвин претендує на посаду ректора Київського національного університету ім. Т. Шевченка, стало відомо 11 березня. Наступного дня Литвин заявив, що секретар РНБО Олексій Данілов своїми заявами втручається у виборчий процес КНУ.

Ішлося про розслідування щодо ратифікації так званих «Харківських угод», до яких безпосередній стосунок має Володимир Литвин, принаймі як тодішній очільник ВРУ.

Крім того, 11 березня стало відомо, що Служба безпеки перевірить, чи була державною зрадою ратифікація 236 народними депутатами 27 квітня 2010 року так званих «Харківських угод».

Зауважимо, що вибори нового ректора проводять через те, що повноваження нинішнього виконувача обов’язків ректора Леоніда Губерського, який працював із жовтня 2015 року, закінчилися.

Це вже третій тур виборів: перший відбувся 25 листопада 2020 року (тоді на посаду ректора претендували 10 кандидатів); у другий тур, який відбувся 4 грудня, пройшли проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров (42,75%) та директор науково-навчального інституту «Інституту геології» КНУ Сергій Вижва (7%). У другому турі за Бугрова проголосували 47,59% виборців, а за Вижву — 11,65%. Оскільки жоден iз кандидатів не набрав необхідної більшості, було вирішено провести третій тур.