Садибу Зеленських у Києві знесли незаконно – КМДА
Садибу звели у 1890 році та знищили через 134 роки. >>
Руйнується садиба Павла Енгельгардта, де козачкував малим Тарас Шевченко. (Фото «Суспільне Черкаси» з фейсбука.)
На Черкащині, у селі Будище Звенигородського району, розвалюється збудований у 1828 році маєток Павла Енгельгардта, у якого свого часу козачкував малий Тарас Шевченко.
Це та садиба, біля якої досі росте древній дуб, трохи «молодший» за славнозвісне тисячолітнє дерево Максима Залізняка у Холодному Яру.
В дуплі будищенського дуба біля маєтку Енгельгардта юний Тарас і ховав свої перші малюнки.
Наразі на території маєтку, який розташований у дуже мальовничому місці серед вікових сосен та дубів, порожньо. Сюди не приїжджають групи туристів, як це могло би бути. І не лише тому, що коронавірус.
До 2013 року в панському будинку була сільська школа, робилися ремонти, працювала котельня, було проведено воду. Нині ця історична будівля, яка пам’ятає Тараса Шевченка, занепадає — відвалюється цегла, не працюють ливнівки, частина маєтку взагалі без даху, а всередину приміщення навіть небезпечно заходити.
Хоча 8 років тому в реконструкцію маєтку родини Енгельгардтів було вкладено більше 7 мільйонів гривень. Тоді підсилили фундамент, облаштували перекриття, встановили вікна, виконали фасадні роботи, постелили доріжки. А далі роботи загальмувалися дефіцитом коштів. І все зупинилося.
Якщо нічого терміново не змінити, то Україна залишиться без неймовірного туристичного об’єкту, яким міг би бути панський маєток.
І шанувальники творчості Тараса Шевченка, які постійно приїжджають на його малу батьківщину, в сусідні Моринці та Кирилівку (тепер Шевченкове) Звенигородського району, не матимуть змоги подивитися ще й садибу, де Тарас козачкував підлітком.
За словами голови Шевченківської об’єднаної територіальної громади Сергія Смалька, відреставрувати панський маєток можна лише після визначення, на чиєму балансі він перебуває, та після проведення незалежного експертного аудиту.
Як розповіла «Україні молодій» директор Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмила Шевченко, маєток Енгельгардта, на жаль, ніколи не належав до заповідника. Але якщо його відремонтують, то у науковців заповідника є вже розроблений тематико-екпозиційний план про дитинство Тараса та його творчіть, який можна буде там розмістити.
«Біля маєтку Енгельгардта росте розкішний парк. І якщо підійти до облаштування цього туристичного об’єкту, з яким пов’язана частина дитинства Тараса Шевченка, звідки він поїхав з України, щоб повернутися майстром пензля і пера, то садиба може стати перлиною не лише Шевченкового краю», — говорить пані Людмила.
Голова Черкаської ОДА Олександр Скічко зазначає, що цьогоріч фінансування ремонту маєтку Енгельгардта не передбачено.
«Торік, наприклад, обсяги фінансування на об’єкти «Великого будівництва» склали майже 160 мільйонів гривень. Цього року передбачено більше 323 мільйонів гривень, — констатує посадовець. — Ми маємо знакові об’єкти, зокрема Будинок культури в Каневі, який ми плануємо завершити цього року, та інші».
Очільник Черкащини наголошує, що наразі в області готують загальну стратегію розвитку туристичних об’єктів. Зокрема, діятиме прикладна програма маршрутів вихідного дня. У рамках цієї програми проводитимуть ремонтні роботи на різних об’єктах туристичної інфраструктури.
До якої програми зможуть включити садибу Енгельгардта — мають вирішити вже згодом. Якщо будівля доживе до тих часів.
Садибу звели у 1890 році та знищили через 134 роки. >>
За її експонати – «скіфське золото» – Україна боролася з росією майже 10 років. Для відвідувачів виставка запрацює вже завтра, 5 липня. >>
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>
Російські археологи та забудовники збудували на території античного городища новий археологічний парк та відкритий театр. Найцінніші археологічні знахідки вивезли до російських музеїв. >>
У Скарбниці Національного музею історії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України й Благодійного фонду BGV 5 липня 2024 року розпочне роботу виставковий проєкт «Скарби Криму. Повернення». >>
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці. Відповідний перелік об’єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 701. >>