У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Руйнується садиба Павла Енгельгардта, де козачкував малим Тарас Шевченко. (Фото «Суспільне Черкаси» з фейсбука.)
На Черкащині, у селі Будище Звенигородського району, розвалюється збудований у 1828 році маєток Павла Енгельгардта, у якого свого часу козачкував малий Тарас Шевченко.
Це та садиба, біля якої досі росте древній дуб, трохи «молодший» за славнозвісне тисячолітнє дерево Максима Залізняка у Холодному Яру.
В дуплі будищенського дуба біля маєтку Енгельгардта юний Тарас і ховав свої перші малюнки.
Наразі на території маєтку, який розташований у дуже мальовничому місці серед вікових сосен та дубів, порожньо. Сюди не приїжджають групи туристів, як це могло би бути. І не лише тому, що коронавірус.
До 2013 року в панському будинку була сільська школа, робилися ремонти, працювала котельня, було проведено воду. Нині ця історична будівля, яка пам’ятає Тараса Шевченка, занепадає — відвалюється цегла, не працюють ливнівки, частина маєтку взагалі без даху, а всередину приміщення навіть небезпечно заходити.
Хоча 8 років тому в реконструкцію маєтку родини Енгельгардтів було вкладено більше 7 мільйонів гривень. Тоді підсилили фундамент, облаштували перекриття, встановили вікна, виконали фасадні роботи, постелили доріжки. А далі роботи загальмувалися дефіцитом коштів. І все зупинилося.
Якщо нічого терміново не змінити, то Україна залишиться без неймовірного туристичного об’єкту, яким міг би бути панський маєток.
І шанувальники творчості Тараса Шевченка, які постійно приїжджають на його малу батьківщину, в сусідні Моринці та Кирилівку (тепер Шевченкове) Звенигородського району, не матимуть змоги подивитися ще й садибу, де Тарас козачкував підлітком.
За словами голови Шевченківської об’єднаної територіальної громади Сергія Смалька, відреставрувати панський маєток можна лише після визначення, на чиєму балансі він перебуває, та після проведення незалежного експертного аудиту.
Як розповіла «Україні молодій» директор Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмила Шевченко, маєток Енгельгардта, на жаль, ніколи не належав до заповідника. Але якщо його відремонтують, то у науковців заповідника є вже розроблений тематико-екпозиційний план про дитинство Тараса та його творчіть, який можна буде там розмістити.
«Біля маєтку Енгельгардта росте розкішний парк. І якщо підійти до облаштування цього туристичного об’єкту, з яким пов’язана частина дитинства Тараса Шевченка, звідки він поїхав з України, щоб повернутися майстром пензля і пера, то садиба може стати перлиною не лише Шевченкового краю», — говорить пані Людмила.
Голова Черкаської ОДА Олександр Скічко зазначає, що цьогоріч фінансування ремонту маєтку Енгельгардта не передбачено.
«Торік, наприклад, обсяги фінансування на об’єкти «Великого будівництва» склали майже 160 мільйонів гривень. Цього року передбачено більше 323 мільйонів гривень, — констатує посадовець. — Ми маємо знакові об’єкти, зокрема Будинок культури в Каневі, який ми плануємо завершити цього року, та інші».
Очільник Черкащини наголошує, що наразі в області готують загальну стратегію розвитку туристичних об’єктів. Зокрема, діятиме прикладна програма маршрутів вихідного дня. У рамках цієї програми проводитимуть ремонтні роботи на різних об’єктах туристичної інфраструктури.
До якої програми зможуть включити садибу Енгельгардта — мають вирішити вже згодом. Якщо будівля доживе до тих часів.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Документальна стрічка «Новоприбулі | Newcomers» виходить в Канаді 16 листопада. >>
1 жовтня, коли в Україні відзначали одразу кілька свят — Покрову Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День ветерана та інші, — було дуже велелюдно у Володарці, що на Київщині. >>
Ушанування Божої Матері як покровительки українського війська має давні традиції. >>
На початку минулого століття — 1905 року — великий українець Іван Якович Франко закінчив один з найголовніших творів свого життя — поему «Мойсей». >>