Хотинська фортеця: суттєво обвалилася велика стіна пам'ятки
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
Експозиція демонструє цифрові дані, зібрані у результаті документування наслідків війни у Харківській області, яка з 2022 року перебувала під постійною загрозою воєнних дій, окупації та бойових зіткнень. (Фото: сайт Мінкультури)
У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували виставковий проєкт «Крізь морок. Світло памʼяті», створений командою Skeiron.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті Міністерства культури України.
Експозиція демонструє цифрові дані, зібрані у результаті документування наслідків війни у Харківській області, яка з 2022 року перебувала під постійною загрозою воєнних дій, окупації та бойових зіткнень. Це 3D-моделі зруйнованих об’єктів, місць незаконного утримання людей та масових поховань цивільних. Важливою складовою проєкту стали персональні історії мешканців Харківщини, надані ГУ Національної поліції в Харківській області та Платформою памʼяті «Меморіал».
Під час відкриття виставки заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар наголосила на важливості документування історичних подій, які відбуваються сьогодні в Україні, для того, щоб увесь сучасний світ та майбутні покоління дізналися правду про морок, який несе росія. У цьому процесі провідну роль відіграють цифрові технології.

«Світ фізично не може бути присутнім у місцях злочинів. Але цифрові проєкти та моделі дозволяють побачити масштаб, структуру та контекст. Сучасні діджитальні технології забезпечують дистанційність без втрати сенсу, повноцінно транслюючи зафіксовану реальність. Мультимедійні формати дають змогу швидко розгорнути проєкт на іншій локації й максимально об’єктивно показувати дійсність, занурюючи людину в ситуацію», — підкреслила Анастасія Бондар.

Директор Музею війни Юрій Савчук зазначив, що команда музею організувала десятки експедицій на визволені і прифронтові території, зокрема в Ізюм: «Ця виставка — ще одна цеглина у наш супротив в інформаційному і культурному полі. Ми неодноразово експонували колекцію артефактів з Харківщини в Україні і закордоном. Ми маємо великий суспільний обовʼязок — зберігати, поширювати й увічнювати памʼять про ці події».
У відкритті виставкового проєкту також взяли участь голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, заступник Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак, співавтор виставки Юрій Преподобний, креативна кураторка проєкту Вікторія Скорохід та голова платформи «Меморіал» Лера Лауда.
«Крізь морок. Світло памʼяті» — це не лише документування фактів, а й простір для осмислення, де 3D-сканування, фотограмметрія та звук допомагають передати реалії війни з повагою до досвіду постраждалих.
Організація і проведення виставки стало можливим завдяки команді Skeiron, Фонду Говарда Баффета, Головному управлінню Національної поліції в Харківській області та Платформі памʼяті «Меморіал».
Для відвідувачів експозиція відкрита до 9 лютого 2026 року за адресою: Київ, вул. Лаврська, 27.
Як повідомляла УМ, «Наїв вільний»: виставка у Києві представляє понад 100-літні фотографії родича Тараса Шевченка.
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>
У фондосховищі Національного заповідника «Софія Київська» є унікальна писанка — керамічна полив’яна, ХІІ століття. Про це повідомили на fb-сторінці напередодні Великодня. >>
Встановлення фонтану на місці пам'ятника Леніну в центрі Києва є нейтральним, а не відіграє ролі у меморіалізації – заявив голова Українського інституту національної пам'яті, історик та військовий Олександр Алфьоров. >>
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>