Колодій. Масниця. М’ясопусний тиждень: історія і традиції унікального свята

Масниця — унікальне свято, яке поєднало давньослов’янську та християнську традиції.

З одного боку, повсюди влаштовуються масові гуляння у стилі язичницьких обрядових дійств на честь пробудження природи та зустрічі весни.

А з іншого — цей тиждень передує найсуворішому в році Великому посту, коли люди можуть досхочу посмакувати вже не м’ясними, проте все ще ситними стравами. Справляли Масницю гучно, весело та смачно, влаштовуючи великі ярмарки з музикою та різноманітними розвагами.

Цікаво, що млинці до цього свята за російською традицією почали пекти вже в радянські часи. А раніше в Україні головним символом Масниці були вареники — «Божі хваленики».

Зазвичай їх готували з сиром, щедро змащуючи вершковим маслом i приправляючи густою сметаною. Ця страва прийшла до нас ще з Трипільської культури й символізує молодий місяць i сильну жіночу енергію як ознаку продовження роду.

Отож зовсім не випадково Масницю ще називають «Бабським тижнем» або Колодієм на честь бога шлюбу, примирення та злагоди. Він приходить до людей у цей час, аби допомогти їм відновити втрачені за зиму сили та пробудитися разом із першим подихом весни. До речі, новий рік наші пращури зустрічали в березні, коли природа пробуджувалися від зимової сплячки.

Традиції, пов’язані з Колодієм, мають найдавніше коріння. На масничному тижні існував звичай прив’язувати своєрідні колодки тим, хто не спромігся до весни створити пару. Це могли бути не лише парубки і дівчата, а й батьки, які вчасно не оженили синів і не віддали заміж дочок. Самостійно відв’язувати це полінце суворо заборонялося.

А оскільки ніхто не бажав «тягти колоду», від неї відкуплялися кольоровими стрічками, танцями, піснями, їжею, напоями чи грошима. Пам’ятаючи про такий звичай, парубки заздалегідь готували «відкупного», аби задобрити бога Колодія. Вважалося, що лише після цього він міг обдарувати родину здоров’ям, дітьми й злагодою.

У різних регіонах Масницю святкували по-різному, але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим урожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби.

Люди ретельно прибирали оселю, викидаючи старі речі з надією, що тоді на вільному місці з’являться гарні обновки. Прийнято було також пробачати старі образи, оскільки лише після цього в житті можуть трапитися якісь хороші події. Напередодні свята традиційно поминали рідних. Остання неділя перед Великим постом називається прощеною.

ДО РЕЧІ

На Масницю в Україні не лише варять вареники, локшину та галушки, а й печуть сирники, сирні баби, готують ряжанку, кисіль, розтирачку, колотуху.

Велика кількість смакоти потрібна не лише для того, аби досхочу наїстися перед постом, а й щоб поділитися своїми стравами з іншими. Філософія тут проста — чим більше віддаєш у ці дні, тим багатшими будуть твої власні здобутки у майбутньому.

Цього року Масниця триває з 8 по 14 березня.

Щоправда, традиційний стіл наразі може й не ломитися від усіляких наїдків, оскільки фактично в усіх регіонах рекордно подорожчали продукти харчування. Так, помітно зросла вартість борошна, молока, яєць, сметани та сиру, без яких важко приготувати навіть пусті млинці, не кажучи вже про масні вареники.

Що ж стосується виробників олії, то вони й поготів перевели свій продукт до розряду товарів, що по кишені винятково заможним покупцям. Схоже, традиції жертовної щедрості, якою повниться навколишній простір цими днями, спромоглися освоїти поки що далеко не всі.