Продовження українсько-польського діалогу: на Волині розпочались пошукові роботи
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Минули роки, а традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня в католиків та православних досі залишається.
З вересня 2023 року Православна церква України офіційно перейшла на новоюліанський календар.
Відповідно, деякі важливі церковні свята посунулись на 13 днів у порівнянні зі старим календарем.
Цьогорічне Різдво в Україні відзначатимуть 25 грудня — разом з переважною частиною християнського світу.
Водночас при схваленні переходу на новий календар у ПЦУ зазначали, що віряни можуть відзначати церковні свята як за новим, так і старим календарями, однак Різдво 7 січня нині вже не є офіційним державним святом.
Насправді більшість православних, католиків і греко-католиків святкують Різдво Христове в один день — 25 грудня. Ця дата вважається умовним Днем народження Ісуса Христа, попри її відсутність у Біблії та в жодному іншому релігійному документі.
Як пояснюють деякі історики, стародавні римляни традиційно відзначали 25 грудня як свято «Непереможного Сонця»: саме тоді, за звичаєм, темрява відступала, а світловий день починав збільшуватися. При відході від язичництва цього дня започаткували народження «Правдивого сонця» — Ісуса Христа.
Минули роки, а традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня в католиків та православних досі залишається. Однак за різними календарями: на Заході — здебільшого за григоріанським, а, приміром, у росії, Грузії, Сербії та (до недавнього часу) Україні — юліанським, неточність якого нині поглибилася на 13 днів.
Українські землі, які тривалий період були у складі російської імперії, жили за старим юліанським календарем. За цим стояли, як не дивно, політичні мотиви: «Католик православному не брат».
Власне, в ПЦУ і пояснюють перехід України до григоріанського календаря прагненням повністю відокремитися від традицій російської церкви.
До того ж більшість православних церков уже давно послуговуються більш точною системою літочислення — новоюліанською.
Дискусії про це тривали давно, однак із початком повномасштабної війни росії частка наших громадян, котрі не хочуть святкувати Різдво в один день із сусідом-убивцею, збільшилася.
Новий календар ПЦУ та УГКЦ майже збігається з григоріанським у римо-католиків (окрім правил обчислення Великодня). Тож цьогоріч Україна разом із цивілізованим світом святкуватиме Різдво належним чином — до Нового року.
Валерія МУСХАРІНА
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>
У фондосховищі Національного заповідника «Софія Київська» є унікальна писанка — керамічна полив’яна, ХІІ століття. Про це повідомили на fb-сторінці напередодні Великодня. >>
Сорок років (стільки Мойсей водив іудеїв по пустині після Єгипетського полону) минуло від того дня, коли в мальовничому місті Прип’ять, розташованому на березі річки з такою ж назвою, з населенням понад тридцять тисяч чоловік прогриміло... >>
Встановлення фонтану на місці пам'ятника Леніну в центрі Києва є нейтральним, а не відіграє ролі у меморіалізації – заявив голова Українського інституту національної пам'яті, історик та військовий Олександр Алфьоров. >>