Хунта за ціною не постоїть: у М’янмі за день загинули щонайменше 38 учасників акцій протесту

Під час акцій протесту проти військової хунти 3 березня у М’янмі силовики знову стріляли по демон­странтах. Щонайменше 38 людей загинули.

Про це заявила спецпосланниця генерального секретаря ООН по М’янмі Крістін Шранер-Бургенер.

Вона назвала цей день «найкривавішим» для країни після військового перевороту, що стався на початку лютого.

«Сьогодні був найкривавіший день із дня перевороту 1 лютого. Тільки сьогодні загинуло 38 осіб», — сказала Шранер-Бургенер. За її словами, в даний момент заарештовано близько 1200 осіб.

Як повідомляє «Ассошіейтед Пресс», масові протести в М’янмі проти військової хунти не припиняються, попри насильство й жорсткі дії з боку поліції. Це був уже 30-й день протестів. Крім бойових набоїв, сили безпеки також широко застосовують сльозогінний газ, світлошумові гранати і гумові кулі.

Тим часом Рада Безпеки ООН планує знову зібратися, щоб обговорити ситуацію в цій азійській країні. Як повідомили dpa кілька неназваних дипломатів, Велика Британія звернулася з проханням про проведення 5 березня зустрічі за закритими дверима в Нью-Йорку, темою якої стануть події в азійській країні.

Масові протести в М’янмі спровокували дії військових, які 1 лютого відсторонили від влади цивільне керівництво держави на чолі з Аун Сан Су Чжі та оголосили надзвичайний стан, який триватиме впродовж року. За весь цей час, за даними ООН, загинули вже понад 50 осіб.

У країні вимикають інтернет, бо протестувальники використовують соцмережі для організації нових акцій і заходів. Колишній генерал та донині віцепрезидент М’їн Све тепер має виконувати роль перехідного глави держави.

Втім уся повнота влади належатиме керівнику збройних сил Мін Аун Хлайну. Поки триватиме надзвичайний стан, саме він має бути найголовнішою особою держави.

Аун Сан Су Чжі та президент країни Він М’їн перебувають під арештом. Військові обґрунтовували свої дії заявами про маніпуляції на парламентських виборах у листопаді, на яких перемогла партія Су Чжі. Міжнародні спостерігачі називали вибори вільними і чесними. У низці країн світу засудили переворот і вимагають звільнення арештованих політиків.